Я вийду в ліс, чи на поляні сяду.
Візьму й на барви вдовіль надивлюсь.
Якось ми і не помічаєм кладу,
Який нам дав Він. За це Йому й молюсь.
Така краса трапляється не всюди.
Краси такої не знайдеш ніде.
Колись, можливо, ще помітять люди.
Надіюсь я – вона не пропаде.
Вірші
Краса
- Автор: Володимир Граб, 16 років - Міжгір'я, Україна
- Перегляди: 313
Коментарі