Над полями та гаями,
Над вишневими садами
Лине слово Кобзаря,
Світлом шлях наш озаря.
Слово те – барвиста зброя,
Ворогам не дасть спокою,
Браттям душу порятує,
Волю, мужність загартує.
Це не стогне Дніпр широкий,
Це не вітер завива -
Об’єднався дух народний,
Правда наша ожива.
Як герої не вмирають,
Так і слово не вмира.
Мов той птах, злетівши вгору,
Правду слово розкрива,
Ріже, рве чи барабанить,
То дзюрчить, немов струмок,
Плаче, стогне, душу ранить,
Страшна правда зла, як рок.
Та не будемо журитись,
Як Тарас нам завіщав.
Будем жити, будем битись
Ми на зло всім ворогам.
Вірші
Слово Кобзаря
- Автор: Ксенія Магула, 16 років - Слов'янськ, Україна
- Перегляди: 315
