«…Напевно, спокуси книг не подолати…»
Маркус Зузак, «Крадійка книжок»
Люди намагаються знайти відповіді на загадки Бермудського трикутника, Атлантиди, Стоунхенджу та безліч інших. Можливо, вони розкриють головоломки через тисячі, мільйони, мільярди років, але секрет книг – ніхто й ніколи.
Книжки – це ніби система зі своїми законами. Наприклад, коли купуєш книгу, то в тебе є два варіанти… або прочитаєш за з дні, або через 30 років. Ми пізнаємо життя, вчимося, що потрібно та не потрібно робити, змінюємо бачення світу, радіємо, переживаємо. І причина того – чорні літери на білому папері, плід чужої уяви. Не віриться, що книги створила саме людина. У мене є список літератури, яку хочу прочитати та він такий довгий, що його ще читатимуть мої правнуки. Тільки книголюб це зрозуміє.
З боку людей «нечитаючих» любителі книг – диваки. Як можна лити сльози через вигаданий персонаж? Є постаті, чиї історії прочитаєш й забудеш, а є такі, що їхні почуття й страхи, рани й біль, помилки й погляди перенесеш на своє життя та зрозумієш, як ніхто інший. Хіба це не дивовижно викликати в людини такі почуття? Так приємно, читаючи книгу, відчувати, що ти десь там, у фантастичному світі подорожуєш, воюєш, живеш, а не тут, у сірій реальності.
Книги можна порівняти з коханням – воно захопливе, величне, незабутнє, безсмертне. Про нього є безліч визначень, але остаточного немає, бо для кожного воно своє. Потрібно читати, поглинати й просто насолоджуватись книгами. Тоді народиться магія…
Коментарі
Дякую!!!
Дякую за коментар!
Дякую за коментар!Сподів аюсь тобі сподобаються інші мої твори.