Чи були ви в місці, де мимоволі затамовуєш подих? Саме такою пам'яткою є Краєзнавчий музей – неперевершений зразок українського модерну.
За ініціативою Василя Докучаєва 1891 року Михайло Олеховський розробив план майбутнього шедевру – і музей було відкрито. Тут зібрані експонати не лише з України, а й з усього світу.
Краєзнавчий музей зачаровує з першого погляду. Стоїть, окутаний шевченковими думами, грає барвами з глибиною неба. Смарагдово-рубінові плити даху вкриті пеленою старовини та потаємності віків. Вітражі на вікнах, керамічні прикраси, яскрава майоліка – усе вражає вишуканістю, довершеністю, весело переливається в золотих променях сонця. Різьблені рами вікон контрастують з синьо-білими колонами та доповнюють незвичайний дизайн порталу.
Масивні, грізні та чаруючі водночас вхідні двері манять зазирнути всередину та зануритися в незвичайну подорож, яка дихає історією нашого рідного краю.
Вітер-охоронець плутається між вежами, кружляє поміж колон, а потім стрімко спускається донизу, вітаючи гостей музею.
Якщо вам до вподоби тиша й спокій, то сподобається сквер, де думи думає сам Тарас Шевченко. Дружелюбні птахи та різнобарвні квіти, старі дерева, що бачили безліч подій та пам'ятають юність Краєзнавчого музею.
Іншої такої пам'ятки не знайдете в цілому світі. Це гордість, окраса й скарбниця землі Полтавської, багатої на таємниці минулих літ, наповненої смаком історії.
Коментарі