Старіти нудно, але це єдина відома можливість жити.
Чи боюсь я старості? Так, боюся залишитися одна. Поважний вік – зовсім не привід страху, адже що може бути краще досвіду, надбаного роками, дітей, онуків… «Роки йдуть, а їм не віриш. Оцінки змінюються, і старому здається, що він думає, як молодий» (М. Амосов).
То, може, молодість краща старості? Не думаю, що справа у віці. «Щастя виключає старість. Хто зберігає здатність бачити прекрасне, той не старіє» (М. Амосов). Ми настільки зайняті своїм дорослішанням, що забуваємо про те, що батьки теж старішають із часом.
Молодість – це вік помилок, кохання, серйозних рішень і романтичних вечорів. Це час між розбитими колінами, першим коханням і зрілістю.
У будь-якому випадку кожен вік – це час для нових відкриттів. Не треба поспішати рости. Треба жити сьогодні. Треба берегти те, що маєш зараз.
Коментарі