Насправді, мир – це не є щось особливе. Так, це всього лиш… відсутність війни. Правда ж, звучить просто: відсутність війни…
Мир – це панування любові, а не хаосу. Коли ти можеш не боятися за своє майбутнє, не чути свисту куль над головою… Коли можеш спокійно займатися своїми справами та не думати, чи зустрінеш завтра новий день, чи побачиш ще колись друга, коханого, брата, тата… Коли навколо лунає дзвінкий дитячий сміх, а не гіркі материні ридання…
Мир – це відсутність страху. Ти знаєш, що ніхто не завдасть тобі болю, не спричинить зла, бо всі люди на Землі розуміють, що є братами та сестрами, яких нагородив найпрекраснішим даром любові спільний батько – Небесний Отець. Але… такий принцип діє лише в ідеальному світі. Так, на жаль, не в нашому…
Бог створив людину, і лише Він має право забирати в неї життя. Чуєте, лише Він!
Мир… Так, він не є чимось особливим. Доки в двері не постукає війна, ніхто не помічає його. Люди мають погану звичку: звикати до всього доброго, з часом не помічати його та сприймати як належне. І лише тоді, коли втрачають, починають розуміти справжню вартість…
Мир – це спокій не лише в країні. Коли не їздять танки, не рвуться снаряди… Мир – це спокій у родині. Коли в домі панує сімейний затишок і гармонія любові та взаєморозуміння.
Мир – це спокій у душі. Як же часто нам його не вистачає! Коли ми зраджуємо власні принципи, поняття моралі, руйнуємо мрії, стаєм на стежку брехні, підступності та ненависті, коли ображаємо інших, вбиваємо їх необдуманими словами та вчинками…то самі стаємо творцями війни! Так, не лише загарбники з інших країн, а й ми її часто починаємо! Саме тому я переконана, що нашому світу потрібен мир у всіх його проявах. Лише баланс між різними іпостасями може зберегти життя! Життя цілої планети…
Справді, мир – це не є щось особливе, зате… щоденно необхідне.
Коментарі