Патріархальне суспільство нав'язує стереотипну думку, що дівчата цікавляться лише гарними сукенками, манікюром, зачісками тощо. А головна ціль у житті – вийти заміж і народити дітей. Якщо згадати історію, то в жіночій освіті основна увага приділялася гуманітарному напряму, музиці, танцям, господарюванню та рукоділлю. Хоча сьогодні перед нами відкриті всі двері, іноді сексистське й мізогінне мислення оточення негативно впливає на віру жінок у свої можливості в науковій діяльності. Тому на прикладі однієї з визначних науковиць України хочу показати дівчатам, що вони зможуть досягти успіху.
Перевозчикова Ольга Леонідівна – доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України за фахом «Інформаційні технології», завідувач відділу Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України, професор Києво-Могилянської академії, Національного технічного університету «КПІ» та Університету економіки й права КРОК. Її наукова діяльність пов'язана з IT, математичним та програмним забезпеченням обчислювальних машин і систем.
Технології є невіддільною частиною нашого життя, яка дає можливість робити великі речі. Наприклад, Ольга Леонідівна займалася дослідженням математичного апарату для подання знань про моделі предметних областей. Розробила асинхронний недетермінований дискретний перетворювач, покладений в основу ДІСУСППП (діалогова система управління спеціалізованими пакетами прикладних програм). Завдяки чому побудовано низку професійних систем у складі ІТ проектування технологічних схем облаштування газоконденсатних родовищ на шельфі Охотського моря, побудови імітаційних моделей мереж зв'язку й метрологічного забезпечення ракетно-космічних об'єктів. Унаслідок праці науковиці впроваджені інтелектуальні інформаційні технології для автоматичного прогнозування економетричних даних, проектування схем утилізації шахтного метану в Донбасі, моделювання стратегічної стабільності в Європі й геофізичної інтерпретації дослідних даних розвідки газу й нафти. Ольга Перевозчикова працювала в Міжвідомчій комісії НАН України, щоб не допустити негативних наслідків кризи 2000 року (проблема Y2K), кардинально розвинула українську термінологію в галузі IT, розробивши ряд термінологічних ДСТУ з програмування. Навіть національно-українською локалізацією Windows та Office завдячуємо цій фантастичній жінці. Адже вона коригувала україномовну програмну документацію на замовлення фірми «Майкрософт-Україна». Також була однією з фундаторів Національної системи електронного цифрового підпису й керувала розробкою понад 60 ключових державних стандартів України, які відповідають міжнародним в царині IT.
Діяльність Ольги Леонідівни приголомшує. Читаючи її здобутки, очам не віриш, як багато вона зробила для розвитку IT сфери в нашій країні. За це їй двічі присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки, до того ж Перевозчикова О. Л. є лауреатом премії В.М. Глушкова. Коли я тільки відкрила біографію, то на фото не було похмурої жінки. Її обличчя випромінювало світло й доброту. Вона не схожа на насуплених учених, які зустрічаються на сторінках підручників. На жаль, цієї науковиці, якою потрібно захоплюватися, вже немає з нами. Однак, колеги тепло відзиваються про неї. Наприклад, Глибовець Андрій Миколайович, викладач Києво-Могилянської академії у повідомленні про смерть Ольги Леонідівни пише: «…геніальна викладачка, вчена світового масштабу, універсальний спеціаліст найвищої кваліфікації в багатьох галузях нашої науки…».
У кінці хочу додати короткий меседж, якщо юна дівчина, яка марить наукою читає це: «Я впевнена – ти зможеш! Вір у свої сили».
Коментарі