Коли Зима-чаклунка приходить, усе навкруги стає інакшим… Ніби трішки чарівнішим, прекраснішим, ніж зазвичай, просто казковим. Спочатку вона елегантно прибирається за сестрою Осінню. Своїм подихом чаклунка знімає старий одяг на деревах – жовте листя, роздаючи їм кришталеві сукні й костюми з інею, ніби готуючи до новорічного балу. Сонні квіти та травичку лагідно вкриває діамантовою під місячним сяйвом великою білою ковдрою, щоб ті перепочили, доки сестра Весна не прийде й не розбудить їх.
Та Зима турбується не тільки про рослини, а й про річки, озерця та ставочки, які вкриває кригою, щоб захистити од морозів.
Доки природа тихенько сопе на правому боці, Зима наспівує лагідну колискову разом із тіткою Завірюхою та подружкою Заметіллю. Ось така вона – Зима-чаклунка.
Коментарі
Тільки, як мовиться в прислів'ї, "Хороша ложка до обіду". Цебто все добре у свій час.