Я запрошу тебе подивитись на захід сонця.
Весна, легкий дощ над містом. Обрій обшитий мереживом хмаринок на тлі ще трохи світлого неба. Краплі гратимуть у перегони на вікні.
Ввімкнемо «Вальс Амелі». А, можливо, й не варто. Спершись ліктями на підвіконня і притулившись лобами до скла, спостерігатимемо за світом.
Між нами холодок вулиці від негерметичного вікна і любов без дотиків, нетипова для молоді ХХІ століття.
Спокій. Статичне і невблаганно змінне небо – неосяжне та недосяжне.
Запроси мене зустріти день одного травневого чи будь-якого іншого ранку.
Проза
Повільно змінювані кадри
- Автор: Олена Федюра, 17 років - м. Червоноград, Україна
- Перегляди: 315
Коментарі
Дякую! Приємно зустріти однодумців