Тихо сосни шепочуть одна одній таємниці, обіймають небо гіллям. Їм під силу все: заспокоїти заплаканих ведмедів, створити схованки для білок, налаштувати в путь далеку вовків…
Якщо тобі погано, хочеться очиститися від болю, то сміливо прямуй у ліс. Він прийме тебе будь-яким. З каменем на душі, з уламками скла в серці, беззахисним, стомленим від життя, засмученим, виснаженим. Будь-яким. Ти можеш довірити лісу свої таємниці: ворони не рознесуть їх на крилах за межі. Ліс тебе приголубить, заспокоїть, прийме з розкритими обіймами. Ти можеш заховатися в ньому від косих поглядів людей, від зайвих думок, від самого себе, від усіх. Ти навіть можеш побудувати хатку й жити там.
Якщо ти нікому не потрібен, пам'ятай, що лісу байдуже до цього. Ти завжди в будь-яку мить потрібен йому. Знай про батька Ліса, не забувай його, бережи, довірся…
Коментарі