Наше життя в порівнянні з космічним часом незначне — якихось 3 секунди. Одна людина, не зрівняється з найменшою галактикою. Наше Сонце — крихітка, в порівнянні з іншими зірками.
Виявляється, все що нам так важливо, насправді мізерно, і що для нас цілий світ, може бути порошиною.
А якщо мислити масштабно, то і весь наш Чумацький Шлях не зрівняється з нескінченністю Всесвіту. Але як же з'явились ми? Невже ми — плід чийогось невдалого експерименту, ми створені лише для спроби знищення? Звідки за настільки дріб'язкові роки, ми створили стільки таємниць, над якими ще тисячоліття будуть ламати голову і наврядчи знайдуть відповідь. А ми то називаємо себе розумними, хоча не можемо привчити себе прибирати за собою і вірити в те, що неможливо побачити очима. Пародокси, проблеми. Хоча можливо, це лише друзки усвідомленого існування, бо дійсно, ми піддослідні кролики вищих сил. Дякувати небу, нам не скоро класти відповісти на це питання.
Коментарі