Бібліотека дитячих творів
1 1 1 1 1 (2 голосів)

 А ти загадуєш бажання? Ну, такі, щоб від них серце стискалося й подих перехоплювало у, здавалося б, найневигідніший час?

 Я припинила це робити після того, як зорі від мене відвернулися. Як була малою, просила в них зберегти життя моїй хворій бабусі… Відтоді поховала вже трьох близьких. Ще загадувала брата або сестричку рідну… Проте тільки слізьми обливалася. Мабуть, зірки згодом просто вирішили падати в інший бік…

 А ти чекай, щоб упала морська зірка! Сама подумай: твої бажання занадто нестандартні для розпалених небесних тіл. А от якщо небо перетікатиме в море — усе буде по-чесному. Ти нарешті будеш мати справу з живою істотою, а не з розпеченим космічним об’єктом. Значить і шанс здійснитися твої бажання матимуть вищий, ніж до того.

– Таким дивним способом ти хочеш мене запевнити, що загадувати треба як і раніше, проте очікувати на дещо інший результат?

– Звісно! Спробуймо. От ти говориш, що хотіла, аби твої близькі не помирали. Уявимо, що у твоїх руках є морська зірка. Фізично, очевидно, воскресити ми їх не зможемо. Але ж пам’ять про них! Вона ж завжди поряд. От що ти робила і продовжуєш робити, аби не забувати?

– Я присвячую їм новели…. Розповідаю історії їхньої незламності. От, наприклад Люда з дідусем об’їздила майже весь світ! Справжня дружина офіцера. А Валя… про Валю я згадую щоразу, як бачу квіти. Вона навчила мене бачити їх красу в кожнісінькій пелюсточці.

– Добре виходить! Продовжимо за аналогією. Брат або сестра. Може у твоєму житті з’явились ті, про кого ти з гордістю можеш сказати рідний?

– Віко, аж дивно що мене питаєш про це ти! Ніби ненароком забула, що ми з тобою дружимо усе наше життя… Ми давно вже більше ніж подруги. Ти — моя сім’я.

– Я.. Боже, іди пригорну… ось так. Добре, не плач. Усе добре. Я поряд. Загалом.. до чого цю тему підняла. Тримай! Щасливого нового року життя! Тобі ж таки 17…

– Та невже! Серйозно? Морська зірка на ім’я «бажаннячко»?

– Звісно! Це щоб ти ні на мить більше не сумнівалась у своїй можливості здійснювати мрії! Хіба що з похибкою на варіації деталей.

– І звідки ти це чудо взяла? – Ну як звідки? Кажу ж: з неба впала

Коментарі  

velickoviktoria2009
+4 #2 velickoviktoria2009 29.06.2023, 22:06
Дуже вражена цим твором! Неймовірно!
Ісаєвич
+4 #1 Ісаєвич 03.06.2023, 16:33
Цей діалог, САМ З СОБОЮ - на часі... Адже в Україні дика війна, яку розпочала і веде дика московська орда. Думаю, Ваш досвід буде корисним для багатьох, хто втратив своїх близьких, серед яких герої-захисники , волонтери, лікарі, енергетики, ... і люди, які могли ще жити, якби варварська, рашистська "роzzия" не вбила, не скалічила ... ЇХ тіла і душі

У Вас недостатньо прав для коментування. Заеєструйтеся або авторизуйтеся на сайті.

Коментарі