Дівчинко. Занадто доросла як для війни й занадто маленька для світу. Я люблю тебе за всіх, хто не наважився любити. Я цілуватиму твої заплакані очі, сподіваючись випити з них увесь чорноморський басейн, видобути всю кам’яну сіль. Прийматиму тебе навіть у найгіршому стані. Бо ти завжди лишишся собою.
-
МАЛіЖ
-
Читально-мистецький зал
-
Бібліотека
-
Проза
- Коли все найстрашніше вже трапилося
Коментарі
-
Мені так хочеться
11 вересня 2026
Марійко, вітаю тебе з творчим поетичним доробком ... -
Вітає природа
11 вересня 2026
Красиво вітає природа! Особливо сподобався ... -
Вибір
11 вересня 2026
Так, кожен з нас має щиро ставити собі ... -
Рідна земля
11 вересня 2026
Бо Україно вічно жити буде! У цьому і ... -
Душа
11 вересня 2026
Мені дуже сподобався цей вірш. Натхнення ... -
Щасливий день
11 вересня 2026
Побільше щасливих днів у житті! -
Радість
11 вересня 2026
Запамʼятаю і собі секрет сіяння портрету! -
Мамі
11 вересня 2026
Любов до матері — неймовірне джерело ... -
Карпати
11 вересня 2026
Затишно ! -
Мені так хочеться
11 вересня 2026
Хочеться попросити тебе, Маріє, аби ти ...
Коментарі
цікавезне бачення прочитаного! Поки писала, зверталася скоріше до себе, внутрішнього. Але ваше прочитання мені теж імпонує!