Улітку я з сім'єю часто ходжу до річки. Ми беремо з собою їжу та влаштовуємо пікнік.
Яке ж там усе гарне! Блакитна вода виблискує на сонці, наче самоцвіти. Хвилі припливають до берега та розбиваються. Так знову і знову. Плавають каченята, які між собою перегукуються. Над річкою літають пташки, на секунду вони спускаються до води, хапають дзьобиками комашку чи черв'ячка й піднімаються в небо. А воно таке мінливе та безмежне.
Лежачи на теплому піску, відчуваєш, як тепле сонячне проміння пронизує твоє тіло. Занурюю ноги в гарячий пісок – і мене накриває хвиля радості від теплого літнього дня.
Навіть приходячи на Зелений острів вітряною осінню та холодною зимою, переживаю ті щасливі емоції, які відчував улітку.
Коментарі
Хоч і коротко, та мітко...