Теплий погляд медових очей... Павутина плететься по всьому тілу, намотуючи кокон на душу. А ти саме той шовкопряд, що годує на вечерю ванільно-терпкою надією на світле завтра. Чесно, я з радістю ковтаю ці слова! Будь ласка, дай подвійну порцію мотивації!
Колише сонце в променях світанку романтику в пошматованому пледі. Колекції болю зашиті латками, хмари гойдають тремтіння в серці. Горло деруть крихти скла, а ти з ніжністю цілуєш мої губи. Мов ті коти навесні, скрутилися в клубочок. Мурчимо. Там за вікном остання золота стрічка тугіше зав'язує вузол на акварельних листочках, не даючи життю спуститися на землю, розбивши мрію злетіти до небес.
Венами розливається гарячий шоколад, коли ти долонями стискаєш моє волосся. Уплети зірки в косу, і кохання також уплети… Проведи пір'їною по щоці – і ми окрилимося, подамося в космічні незвідані простори шукати нове майбуття. А поки що я вільний в'язень у твоєму світі, де місце є лише на двох.
Варто очі заплющити – і прокидаюся, бо не бачу медових очей. Тане твій айсберг із надії на завтра, политий сиропом довіри. Нічого не бачу, світ здається порожнім.
Знайомий дотик до спини. Гаряче дихання в шию.
Я не вірю в щасливий фінал. Я знаю лише те, що з тобою все буде вічним.
Коментарі