Ласкаво просимо на свято творчості!

ГОСТИННО ЗУСТРІЛО МІЖГІР'Я «РЕКІТСЬКЕ СУЗІР'Я»

14 fest 1

У благословенний Богом час на Срібній землі мальовничого Верховинського краю, багатого легендами, неповторними піснями і працьовитими людьми у селищі міського типу Міжгір'я відбувся 14 міжнародний фестиваль юних талантів «Рекітське сузір'я – 2017», а також традиційний четвертий Міст миру: «Україно – мати, ми твої діти! В мирі і щасті хочемо жити, творити!», «Боже великий, святий і єдиний нам Україну і мир збережи». Прибули юні таланти із п'ятнадцяти областей України. Цьогорічний фестиваль проходив у славетний ювілей МАЛіЖу – 15 років із часу заснування Академії.

Cеред поважних гостей нашого фестивалю приємно було бачити тих, хто першими долучився до нашого проекту – проведення щорічного Міжнародного фестивалю юних талантів «Рекітське сузір'я»: Василя Дерича, екс-голову Міжгірської райдержадміністрації та його дружину Ганну, Василя Маринеця, директора Міжгірського профліцею, журналістів Василів Пилипчинеця і Беленя, фотожурналіста Романа Костюк. Жалкую, що за складних дорожніх умов та фінансових труднощів на наше свято не змогли прибути учасники установчих зборів, на яких 14 років тому у селі Рекіти 6 липня, напередодні величного християнського свята Івана Купала, було засновано Малу Академію літератури і журналістики. Низько схиляю голову і дякую за плідну й результативну працю на маліжанській ниві директору Рекітської початкової школи, першому проректорові МАЛіЖу Раїсі Тарчинець, другому проректорові Федору Гулаткану, Почесному академіку ЮНЕСКО з прав захисту людини Василю Біленчуку, вчителю англійської мови Зінаїді Соляник, приватному підприємцю Зої Хрипті, Івану Марковичу, екс-голові Лісковецької сільської ради, домогосподарці Ганні Попович.

Василь Тарчинець із маліжанкою Олею Бучек

Не можу не згадати і перших титулованих ведучих наших Рекітських фестивалів: Галину Рекіту та Івана Поповича, які вселюдно були визнані заслуженими артистами Міжнародного фестивалю «Рекітське сузір'я», а також першого голову журі у тоді єдиній номінації «Поезія» – Андрія Дурунду. Серце моє переповнювала велика радість, коли після першого фестивалю моє рідне під полонинське сільце Рекіти стали називати поетичним.

Щасливий з того, що у фестивальному журі натхненно працювали мої вчителі і наставники, зокрема Петро Скунць, відомий на увесь світ поет від Бога, лауреата Шевченківської премії Василь Кохан, письменник-гуморист, член Національної спілки письменників України, голова Товариства закарпатських книголюбів. За результативну творчу працю в МАЛіЖі Петро Скунць ще за життя отримав звання Почесного Професора МАЛіЖ.

Радію із того, що у восьми конкурсних номінаціях цьогорічного фестивалю, який проходив під девізом «Чисте довкілля – багата Україна», взяло участь 359 маліжан, з них очно – 339, заочно – 20, а також зарубіжні конкурсанти у 6 номінаціях. На цьогорічному Фестивалі свої творчі доробки представляли 264 юних поетів, 167 прозаїків, 83 журналістів, 40 фотомитців, 13 виконавців авторської пісні, 54 художників. В літературно-мистецьких композиціях візьмуть участь 127 учасників.

Серед конкурсантів маліжани Закарпаття, Полтавщини, Одещини, Рівненщини, Донеччини, Івано-Франківщини, Буковини, Волині, Хмельниччини, м. Вараша та Червонограда, Виноградова, Миколаєва, Києва, Вінниці. Вдруге у нашому фестивалі взяли участь юні обдарування із прифронтової смуги Донеччини – міста Бахмута та Слов'янська. У заочних номінаціях позмагалися юні обдарування Польщі, Франції, Хорватії та Сполучених Штатів Америки.

Вероніка Кодак та Елізавета Малих, теплодарське відділення МАЛіЖ

У восьми номінаціях володарями гран-прі стали: у поезії – Анна Макієнко, м. Полтава, прозі-Антон Метай, Ужгородське відділення, журналістика – Наталія Гузей, м. Вараш, Рівненська область, малюнок Яна Строїн, Мукачівське відділення, художнє фото – Микола Пуха, м. Вараш, Рівненська область, літературно-мистецька композиція – Мукачівське відділення, авторська пісня – Полтавське відділення, електронні засоби масової інформації – веб-портал МАЛіЖ.

У нашій спільній творчій праці великий успіх керівників обласних відділень, які очолюють Тетяна Балагура, Ірина Кисла, Марія Войтик, Олександра Приставська міських та районних – Людмила Райчук, Павло Войтик, Наталія Кічун, Лариса Строїн, Наталія Ковальська, Світлана Дєлєскє, Микола Луньо, Ольга Урста, Мар'яна Салай-Пак, Марія Селехман, Петро Піпка (Польща), Мар'яна Ковалик (США), директори департаментів МАЛіЖ Любов Боднарчук (Франція), Михайло Жовнір, Анна Кінаш, проректори і почесні професори Ангеліна Оборіна, Микола Дербак та багато інших.

За 15 років існування МАЛіЖ змужніли наші вихованці, чимало із них обрали творчий фах: Марія Вовчок працюю ведучою на Національному радіо України, Василь Малишка навчається у Чехії і прагне стати кінорежисером, Олексій Потапов працює на чеському телебаченні, а Євген Козар на Українському телебаченні, Наталія Колодій на мас-медіа ЗІК, Ксенія Янко навчається в Національному університеті «Львівська політехніка», факультет журналістики, Олександра Набок вчиться у Львові на ф-ті журналістика, Катерина Григорьєва у Київському Національному університеті культури, Марина Бакало на філологічному факультеті Львівського Національного університету ім. Івана Франка, Писаренко Катерина навчається в Ужгородському університеті, здобуває фах художника.

Слова особливої вдячності від усіх маліжан за підтримку нашого проекту висловлюю керівництву Закарпатської обласної адміністрації та облради, Міжгірської РДА та райради, нашим благодійникам. Хочу подякувати усім, усім хто серцем і душею вболіває і дбає про юні обдарування надає можливість, у складних соціально-економічних і політичних умовах, розкривати Богам даний талант.

Швидко промайнули чотири фестивальні дні у чарівному куточку мальовничої України – селищі міського типу Міжгір'я, яке упродовж дев'яти років стало колискою творчої юні. Ось уже дев'ять років поспіль Міжгірський професійний ліцей на чолі із директором, заслуженим працівником освіти України Василем Юрійовичем Маринцем приймає у свої обійми талановиту юнь із багатьох областей України.

14 fest 4

Висловлюю слова щирої вдячності педагогічному колективу за сумлінну працю на нашому фестивалі: адміністрації, неперевершеним кухарям, працівникам ліцейного гуртожитку і готелю, службі охорони, технічно-побутовому сектору. Це за вашого старання були створені найкращі умови для творчої праці, відпочинку та харчування. Дякую і за те, що міжгірські ліцеїсти взяли активну участь у багатьох фестивальних номінаціях. За підтримки директора ліцею Василя Юрійовича Маринця уже другий рік видається заснована ним газета «Міжгірський ліцеїст», завдяки радіостудії «Червона Калина» ім. Августина Волошина вихованці ліцею набувають фах радіожурналістів.

У навчальних і творчих планах педагогічного колективу Міжгірського ліцею багато нових планів та ідей. Сподіваюся, що вони будуть втілені в життя.

Висловлюю слова щирої вдячності за жертовну працю на творчій ниві та активну участь у проектах МАЛіЖу керівникам відділень МАЛіЖ: Тетяні Балагурі, Олександрі Приставській, Ользі Урсті, Маріанні Салай-Пак, Марії Конкіній-Селехман, Людмилі Райчук, Ірині Кислій, Марії і Павлу Войтик, Галині Протасовій, Любові Бучек, Оксані Матюшок, Катерині Мельничук, Наталії Ковальській, Світлані Дєлєске; Директорам департаменту МАЛіЖ у Чикаго(США) – Маряні Ковалик, у м. Парижі (Франція) – Любові Боднарчук, у м. Перемишлі (Польща) Петро Піпка.

Слова щирої подяки за всебічну підтримку юних обдарувань висловлюю проректору, почесному професору МАЛіЖ Ангеліні Оборіній, моїм вірним бойовим побратимам генералам Івану Плахотнюку та Олександру Копанчуку.

Час додому нам збиратись
Дуже сумно розставатись
Підійшов кінець вже святу,
Буде спогадів багато.
Небо сльози промиває,
Сонце рідко визирає
Птахи теж засумували,
Навіть нині не співали…
Не гудуть в горах трембіти,
Бо додому їдуть діти,
І ліцей, Міжгір'я, Маринець
Теж сумують під кінець.
Славно ви попрацювали,
Собі славу здобували.
Полетів наш фестиваль
На один рік знову вдаль.
Вам спасибі любі діти,
Є чому мені радіти.
Сил, здоров'я набирайтесь,
Рік мине – ви повертайтесь!

Під гучні оплески учасники фестивалю і гості прийняли Звернення до Президента України, голів обласних державних адміністрацій, обласних рад та мас-медіа.

Василь ТАРЧИНЕЦЬ,
ректор МАЛіЖ, генеральний директор Міжнародного фестивалю
«Рекітське сузір'я»

 

ВАТРА ФЕСТИВАЛЬНА ГОРИТЬ І ПАЛАЄ!

Маліжани-теплодарці Трубіна Катерина та Биконов Даніїл

З цікавого задуму наш ювілейний Міжнародний фестиваль «Рекітське сузір'я» в цьому році перетворився на яскраве й з нетерпінням очікуване свято дитячої творчості, яке нікого не залишило байдужим.

Міжгір'я спало й снило-марило липнево, очікуючи нас.

За п'ятнадцять років учасниками фестивалю стали майже всі області України і сотні дітей Зарубіжжя. А скільки показано творчих робіт, виконаних у різному жанрі!

Фестиваль розвивався, розширювалася конкурсна, творча та культурна програми. Щорічно створювались умови, аби молоді люди не тільки почерпнули щось цікаве й корисне під час спілкування з фахівцями, але й закохалися у Карпати. Бо не минало і дня, щоб на нас не віяло красою природи, любов'ю до всього живого. Тут сонце припливало на вершини зелених гір і від його теплого погляду шуміли потоки, щебетали ранками птахи, радіючи прибулим діткам.

Чотирнадцятий рік підряд за підтримки Закарпатської обласної на районної влади проводиться Міжнародний фестиваль «Рекітське сузір'я» на базі Міжгірського професійного ліцею, де нас завжди гостинно зустрічає його директор, людина з чистим серцем і добротою, наш Почесний професор Василь Юрійович Маринець.

14 fest 6

І цей ясний, маліжанський наш сонячний світ стає кращим від того, що його створила і збагатила людина, чиї труди і дні стали добрим засівом, визріли добірним зерном. І ця людина – засновник і батько МАЛіЖ – Василь Федорович Тарчинець.

Хочу відзначити роботу всіх колективів як сумлінну і досить творчу. А тому висловлюю особисто від себе, як проректора МАЛіЖу, щиру подяку усім керівникам відділень і осередків. Особлива подяка Людмилі Василівні Райчук. Низький уклін їй. Такої відданості і вірності, любові і вболівання за дітей, порядку в проведенні фестивалю важко знайти. Та ще й весь колектив її маліжан завжди, як «Швидка допомога». Щира подяка і Олександрі Ігорівні Приставській, як теж ветерану нашої Академії, умілій і талановитій людині, хорошому помічнику і раднику ректора, яка здолала великий шлях, везучи на фестиваль дарунки дітям. Не можу не згадати Галину Антонівну Протасову, яка майже догнала кількістю маліжан Полтавське відділення, гарно підготували виступи дітей. Дякую Оксані Іванівні Матюшок з Рівненщини, що не підвела мене як куратора області. Це дійсно командир відділення: дисципліна і порядок, творчість і відповідальність. А взагалі я пишаюся і Закарпаттям і вами всіма, мої любі діти і дорослі. Спокійна душа за Схід і Захід. Єднаймося, любімо один одного. Ми – українці. Наш міст міцний. Тільки разом здолаємо всі перешкоди. Ми пишаймося тим, що чимало наших маліжан, обираючи свій життєвий шлях, стають представниками творчих професій, деякі з них – вже наші колеги, викладачі мистецьких дисциплін, художники, дизайнери, фотографи.

Надіюся, що кожен з них буде згадувати роки наших фестивалів з радістю. П'ятнадцять років разом! І хай наші талановиті діти не стануть видатними скульпторами, живописцями, артистами, вони безперечно стануть творчими особистостями. Людина, яка сама створює прекрасне, ніколи не руйнує прекрасне, створене іншими.

Вітаю усіх ще раз з ювілейним святом!

Створюймо своє щастя власноруч і нехай наше життя буде розфарбоване яскравими кольорами! Україно! Ми з тобою, а ти – з нами!

Ангеліна ОБОРІНА,
поетеса, член Національної спілки журналістів України,
Почесний професор і проректор МАЛіЖ

 

КАЗКА, ЯКУ ТРЕБА ЧИТАТИ СЕРЦЕМ

14 fest 7

Ось і настав той день, коли ми знову вирушаємо в Закарпаття. Я вже вдруге їду в Міжгір'я на фестиваль всебічно обдарованої молоді. Мені дуже подобається природа цієї місцевості та теплі щирі стосунки організаторів фестивалю.

Міжгір'я – це надзвичайна краса природи з чистою річечкою, пахучими травами, соснами, смереками та з холодними хмарами, що обіймають білим туманом вершини Карпатських гір. Фестиваль «Рекітське сузір'я» щоліта збирає велику кількість дитячих талантів з усіх куточків нашої країни, а також з інших країн світу. І це чудово. Тут ми зустрічаємо старих друзів і заводимо нові знайомства. Ми разом спілкуємося, ділимося спогадами, своїми враженнями і мріями.

Ми їздили на екскурсії: водоспад «Шипіт», підйомники-крісельця, що підняли нас понад горами на полонину, де ми збирали чорниці. Цього року я вперше був на Синевірі. Яка це безмежна краса! «Морське око» – так в народі називають це озеро. Воно надзвичайне своєю красою, прозорістю, чистотою повітря та чудовими краєвидами. Повертаючись з озера «Синевір», ми відвідали реабілітаційний центр бурих ведмедів. На згадку про чарівне Закарпаття привезли додому сувеніри, сушені трави та повні валізи надзвичайних вражень.

Я сподіваюся ще раз повернутися в цю дивовижну красу! Дякую всім, хто допоміг нам серцем доторкнутися до чарівної казки природи, а також за гостинність і теплий прийом організаторів фестивалю.

До нових зустрічей!

Даніїл СЕВЕРЕНЧУК,
вихованець гуртка «Водограй» ТМ БДЮТ,
член МАЛіЖ

 

НАШІ ЗДОБУТКИ І ПЕРЕМОГИ

Учасники фестивалю - маліжани Вараського відділення

Маршрут давно прокладений, так би мовити, перевірений роками.

Креативна, творча та амбітна молодь з усіх куточків України щороку зустрічається у мальовничому закарпатському містечку Міжгір'ї, для того, щоб знову і знову поділитися своїми ідеями, доробками із маліжанською сім'єю та поповнити скарбницю фестивалю. Творчим наставником та головним відкривачем нових зірок «Рекітського сузір'я» є Василь Федорович Тарчинець, якому вдається професійно скерувати роботу та своєю самовіддачею надихати кожного учасника фестивалю.

Як і кожного року, найбільшою інтригою для Кузнецовського (Вараського) відділення була тема фестивалю, адже вона задає темп командної підготовки. Саме з моменту її оголошення, вирушає у дорогу наш поїзд-експрес «Рекітське сузір'я – 2017».

Двигуни вже заведені, локомотив вирушає з депо. Головним координатором маршруту є Райчук Людмила Василівна, людина, яку ми безмежно любимо, наш незмінний керівник, натхненник і друга мама не лише для нас, а й для самого фестивалю, адже вже другий рік поспіль виконує обов'язки виконавчого директора фестивалю.

На першій станції Людмила Василівна сформувала креативну команду з міста енергетиків, яка сповнена ентузіазму, творчих ідей та готова працювати на результат. Учасники розпочали активну підготовку, одразу включились в роботу і поїзд вирушив на другу станцію. Шлях до неї був сповнений напруженої, наполегливої праці, довгих годин підготовки, недоспаних ночей, аби вдалося втілити всі задуми в життя. Нашим першочерговим завданням було створення та підготовка літературно-мистецької композиції на тему: «Чисте довкілля – багата Україна».

Важливим інструментом на цьому етапі стала справжня командна робота. Кожен був маленькою частинкою великого механізму, який змушував рухатися поїзд вперед. Всі пасажири експресу мали змогу проявити себе, як творча особистість. Кожен обрав номінацію, у якій зміг найкраще проявити свої вміння та розкрити потенціал. Тож на наступну станцію ми вирушили вже з готовими індивідуальними роботами та літературно-мистецькою композицією.

Другий етап нашої подорожі до фестивалю був складний, але сповнений пригод. Спочатку нам довелось подолати довгий і напружений шлях від рідного міста до Львова, згодом нас чекав маршрут «Львів – Воловець», а родзинкою програми стала екстремальна подорож від Воловця до мальовничого Міжгір'я. Нас зустрів привітний гуцул дядя Вітя – професійний водій, цікавий співрозмовник, класний ді-джей та просто хороша людина.

І ось, нарешті, Кузнецовські маліжани прибули до своєї кінцевої зупинки під назвою «Рекітське сузір'я». Хоч всі були втомлені, проте - щасливі. Хлібом-сіллю нас зустрічали організатори фестивалю на чолі з Василем Федоровичем Тарчинцем, ректором МАЛіЖу, засновником фестивалю, Заслужений журналістом України.

Наступного дня нас чекало урочисте відкриття фестивалю, яке підготувало для нас Мукачівське відділення МАЛіЖ. Уже четвертий рік поспіль хорошою традицією є розпочинати фестиваль з Моста миру. Цьогоріч Вогонь миру було передано відділенням МАЛіЖ Одеської області та м. Одеси, після чого був розпочатий концерт з нагоди офіційного відкриття фестивалю «Рекітське сузір'я». Оскільки темою цьогорічного фестивалю було гасло «Чисте довкілля – багата Україна!», родзинкою концерту стало голе висохше дерево, яке впродовж фестивальних днів юні маліжани наповнювали своєю любов'ю до природи, піклувалися про нього, прикрашали, щоб воно розквітло і засяяло на фестивальній сцені.

Натхненні та сповнені ентузіазму після концерту, ми пішли готуватись до найскладнішого та найцікавішого етапу фестивалю – роботи в студіях та захисту літературно-мистецьких композицій.

На цьогорічному фестивалі Вараські маліжани представляли свої творчі доробки в шести з восьми номінацій: «Проза», «Поезія», «Журналістика», «Художнє фото», «Авторська пісня» та «Літературно-мистецька композиція».

Червоноградська мавка Оля Бучек

Завдяки спонсорам фестивалю та місцевій владі, маліжанам був подарований відпочинок у вигляді екскурсій. Насолодитися красою Карпат наша група змогла в музеї під відкритим небом «Колочава», що являє собою реконструкцію старовинного гуцульського села. Саме ця екскурсія дала змогу маліжанам доторкнутися до частинки історії Закарпаття. Оповите легендами озеро Синевир, завжди зачаровує туристів своєю атмосферою і наша група не є винятком. Стоячи на березі, кожен зміг відчути присутність Арідника, Щезника та інших міфічних істот.

Родзинкою екскурсій став реабілітаційний центр для ведмедів. У ньому ми побачили десятки ведмедів, яких змушували розважати публіку в цирках та зоопарках і зараз вони потребують допомоги і турботи. Ця поїздка змусила юних маліжан задуматись про ставлення людини до природи і зробити висновки.

Поки юні таланти відпочивали, члени журі плідно працювали. Адже у них була нелегка місія - справедливо оцінити роботи юних прозаїків, поетів, журналістів, митців фото та малюнку, авторської пісні.

Чудодійна суміш наполегливості, натхненності, творчості, посмішок, підтримки команди, переживання та бажання перемоги, принесла чудовий результат – І місце в номінації «Літературно-мистецька композиція» та призові місця в інших номінаціях:
Гран-прі в номінації «Художня фотографія» та «Журналістика». Особиво пишаємося ще однією груповою перемогою - газета «Гімназист», яка виборола найвищу нагороду серед шкільних газет.
У нас перші місця у номінаціях: «Авторська пісня», «Проза», «Художня фотографія», «Журналістика».
Два других місця учні нашого міста вибороли у номінації: «Художня фотографія» та одне друге місце у – «Проза» та «Журналістика».
Ми спантеличили членів журі якісними фото, тому усі треті місця (їх цьогоріч зробили чотири) у номінації «Художня фотографія» теж наші.
А ще в нашому арсеналі нагород – 14 грамот та 3 подяки від ректорату Міжнародної академії літератури та журналістики.
Отож загалом ми привезли: 3 гран-прі, 4 – перших місця, 3 – других та 4 третіх місця, 14 грамот та 3 подяки від ректорату Міжнародної академії літератури та журналістики.

Поїздка в експресі «Рекітське сузір'я» була нелегкою, але сповненою неоціненним досвідом, адже можливість поспілкуватися з видатними українськими письменниками та журналістами, проявити себе, ризикнути, надавши свої роботи головам журі на конструктивну критику, є важливим кроком у саморозвитку як журналіста, так і особистості в цілому для кожного з нас.

Ми дуже вдячні кожному, хто підтримував нас, вірив і дав змогу самореалізуватися. Від імені всіх учасників щиро дякуємо за розуміння, активну підтримку та безкорисливу спонсорську допомогу небайдужим людям, які вірять у творчість підростаючого покоління.

І поки маліжани радіють здобутим перемогам та досвіду, ми бажаємо вам насолодитися останнім місяцем літа і ловити кожен промінчик серпневого сонечка.

Учасники Міжнародного фестивалю дитячої творчості,
члени шкільного часопису «Гімназист» Вараської гімназії

 

ФОТОРЕПОРТАЖ

14 fest 10

14 fest 9

На екскурсії

Делегація Слов'янського відділення

Червоноградці із фестивальними нагородами

Коментарі  

shturman-inter
0 #1 shturman-inter 07.11.2019, 12:02
Чудова можливість повернути час на два роки назад. Відрізок часу доволі малий, але за ним дуже багато подій і цікавих епізодів, зокрема, на нашому щорічному фестивалі.

У Вас недостатньо прав для коментування. Заеєструйтеся або авторизуйтеся на сайті.