ЇХ ТВОРЧІ РОБОТИ - ЦЕ СКАРБИ ДИТЯЧОЇ ПЛАНЕТИ ДОБРА.
Фестивальне відлуння
(Нотатки із VII Міжнародного літературно-мистецького фестивалю юних талантів «Рекітське сузір'я – 2010» у Міжгір'ї).
На третій день фестивалю між верховіттям своєрідного дендропарку Міжгірського профліцею (дир. В.Ю. Маринець) затихли останні акорди літературно-мистецького свята-фестин «Рекітське сузір'я – 2010» у Міжгір'ї. У творчих урочистих дійствах фестивалю обдарованої молоді взяли участь більше 200 молодих людей із 8 областей України, АР Крим, а також представники творчої когорти м. Чикаго США, Вільям Лампель із м. Акра Гани. Свої роботи для оцінювання ровесниками та компетентним журі на адресу офісу МАЛіЖ у Львові надіслали також діти із Польщі, Росії, Франції, Литви і США, Білорусі. Наталія Бондарчук із Парижу ось так оспівує наш чарівний смерековий край:
Карпати, краю смерековий,
І звуком сповнений трембіт,
Величний, скупаний в любові,
Ти полонив дитячий світ.
А талановита маліжанка, лауреат минулорічного театралізованого дійства на мистецькому святі Тетяна Полубко ось так оспівує Купальську ніч у цьому верховинському селі, відомому на весь світ своєю цілющою мінеральною водою, яке проходило у переддень свята Різдва св. Іоанна Хрестителя, в народі ще з давніх-давен любовно охрещене празником Івана Купала:
Ой пливи, віночку, та й зачепися,
Де живе мій ладо, там ти зупинися,
Юні українки свято відродили,
Бо Йвана Купала – то є справжнє диво…
За урочистого відкриття VII Міжнародного мистецького фестивалю юних талантів, членів МАЛіЖ (ректор Василь Тарчинець) 6 липня 2010 року на імпровізованій сцені Міжгірського профліцею, який проходив під девізом «Створимо разом із дорослими і дітьми планету «Добра», з найщирішими привітаннями до юні виступили почесний професор МАЛіЖ, Герой Козацтва України, президент фестин Володимир Ковалик, письменник, заслужений журналіст України, головний редактор літературно-мистецької газети «Сузір'я» Василь Тарчинець, директор Міжгірського профліцею Василь Маринець, заступник голови РДА Микола Тимощук, юні конкурсанти виявили велике бажання побувати на театралізованому святі у Соймах «Ой на Івана та й на Купала». Тож розпорядники фестивалю зробили все можливе, щоби його учасники під сурми трембіт і ніжні мелодії троїстих музик пізнали таїни святкових урочистостей наших предків за дивної ночі на Івана Купала, а ще почерпнули силу, натхнення для двобою з ровесниками у напруженій конкурсній боротьбі за призові місця у семи номінаціях: поезія, проза, художнє фото, малюнок, журналістика, авторська пісня та сценічне мистецтво.
Я тут мимоволі згадав, як у грудні 2003 року в старій школі в Рекітах на празник св. Миколая проходило перше засідання вченої Ради і ректорату Малої академії літератури і журналістики, у витоків створення якої були власне Василь Тарчинець, письменник, лауреат Міжнародної літературної премії ім. Богдана Лепкого Андрій Дурунда, доктор мистецтвознавства, скульптор, письменник Михайло Белень, шанувальники красного письменства зі Львова Богдан Турчин, Олександр Копанчук, Михайло Ромаха, Верховини – Василь Дерич, Михайло Сятиня, Володимир Фединишинець, професор-правник Василь Біленчук, лауреат Національної премії ім. Т.Г. Шевченка Петро Скунць та письменник Василь Кохан (світле останнім двом Царство Небесне), автор цих рядків і, звісно, член Національної спілки письменників України, Герой Козацтва України, професійний літератор з м. Чикаго США Володимир-Вальтер Ковалик, міжгірська поетеса Віра Фесенко, завідувачка школи Раїса Тарчинець, ще тільки обговорювали можливості, фінансово-господарські нюанси проведення на Коваликовому полі на Кичері понад Рекітами, першого літературно-мистецького фестивалю «Рекітське сузір'я». Тоді ніхто й подумати не міг, що сьомі фестини проходитимуть за творчого змагання конкурсантів у семи номінаціях.
Над тісною улоговиною Рекіт тоді тихо повис малиновий дзвін місцевої церковки – пам'ятки дерев'яного зодчества Верховини ХVI ст., занесеної до реєстру ЮНЕСКО, а ми визначали майбутнє МАЛіЖ. Нині про неї знають в США, на теренах Старого Світу, у стольному Київ-граді, містах Лева та над Ужем, верховинському Міжгір'ї і в Рекітах – селі серед світу, образно кажучи. Бо ж хто би що не говорив, а вихованці МАЛіЖ – це майбутнє красного письменства і життєдайного мистецтва незалежної України. Це творче майбутнє нашої молоді і всіх нас.
Хоч Різдво св. Іоанна Хрестителя не порадувало нас ясною погодою, бо майже весь день лив дощ, це не позначилось на урочистостях фестивальних днів. На прохання В. Тарчинця і В. Маринця РДА і райрада надали у користування конкурсантам сесійну залу. Урочистості вступним словом відкрив ректор МАЛіЖ Василь Тарчинець, який щиро привітав присутніх з початком важливих у їх житті конкурсних змагань, побажав юним удачі, творчого настрою, піднесення і заповзяття в ході представлення творчих робіт.
З найщирішими побажаннями до юні звернулися заступник голови облради Андрій Сербайло, голова райради Іван Ярема, заступник голови РДА Микола Тимощук. Далі Василь Федорович Тарчинець запросив весь склад журі з визначених номінацій. Одразу наголосив, що до нього увійшли відомі на теренах України люди: керівник літературно-мистецького осередку МАЛіЖ у Полтавському профліцеї №1, Герой України Тетяна Балагура, керівник літературно-мистець-кого центру МАЛіЖ у Міжгірському профліцеї Василь Мариець, керівник відділення МАЛіЖ у Закарпатській області Ірина Гармасій та її колеги Мар'яна Салай-Пак, Ольга Урста, Герой Козацтва України, Почесний президент фестивалю і почесний житель Рекіт Володимир Ковалик, ректор Львівської Національної Академії мистецтв України, лауреат Національної премії ім. Т.Г. Шевченка Андрій Бокотей. Хочу сказати, що за прогулянки околицями Рекіт разом з Андрієм Дурундою 7 липня 2010 року Андрій Андрійович Бокотей сказав, що тільки на диво-грунях Коваликового поля мають проходити фестини «Рекітського сузір'я», така тут величава краса.
Бо ж тільки у цьому диво-краї, за єднання юної душі з навколишньою природою, можуть народжуватись і красне слово, і чудове полотно юного художника, і ніжна музика авторської пісні. Тим паче, що кожен, хто хоч раз побував тут, на Кичері, у підніжжі якої живуть горяни-герої Тарчинцевої книги «Село у підніжжі Кичери», той обов'язково захоче приїхати сюди знову і знову. Верховино, світку ти мій, краса моя, не одному майстру пензля і різця ти дорогу у світ дала… Тож не дивно, що у номінації «Малюнок» призерами стали вихованці вчительки образотворчого мистецтва Міжгірської ЗОШ №1 Олени Петрище – Наталія Тайстра, Богдан Сопко, Світлана Берник, а також юні художники Міжгірщини Яна Мильо, Марія Шопа, Петро Бітлян, Юрій Шкрюба, Владислав Жаба. Отакі ми є верховинці. І хай завжди повниться талантами наша верховинська земля!
Високу майстерність показали і наші фотохудожники. Вони хоч і не мали такої висококласної фототехніки, як конкурсанти зі Львова, Полтави, Рівного чи АР Криму, але досконало володіли шостим відчуттям краси художнього фото. Тож не дивно, що одне із призових місць у цій номінації дісталось Владиславу Пелеху із Торуна. А найвищу нагороду фестивалю у даному конкурсі прискіпливе журі присудило таки юній Яні Костюк із Репинного. Хай усі до наступного фестивалю знають, які таланти-фотохудожники є на Верховині.
Відрадно відзначити, що організатори фестивалю «Рекітське сузір'я – 2010» у Міжгір'ї В.Ф. Тарчинець, директор ліцею В.Ю. Маринець, відчуваючи діяльну підтримку з боку керівників ОДА Олександра Ледиди, начальника освіти і науки Закарпатської ОДА Михайла Мотильчака, РДА – Івана Романа та райради – Івана Яреми, керівництва освітянських нив Срібної землі і Міжгірщини, ряду благодійних фондів краю, вміло поєднували пізнання туристичних принад Верховини з напруженою роботою в майстер-класах і на сцені, заняттями в творчих клубах із запальними танцями на фестивальній дискотеці. А за спілкування з юними міжгірчанами – вивченням діалектних особливостей говірки верховинців. А отже, й не дивиною було, що за підбиття підсумків фестин щирі слова вдячності адресували жительці Міжгір'я Ганні Босій, яка прийняла до себе 17 учасників фестивальних дійств із Рівного. Їй також було вручено пам'ятний подарунок.
Звісно, важко словом розказати, пером описати щасливі творчі миттєвості п'яти фестивальних днів у Міжгір'ї. На їх тлі у багатьох так чи інакше часто виникають запитання: «А що ж представляє собою МАЛіЖ сьогодні?» А ось що! Сьогодні МАЛіЖ – це громадська творча дитяча організація «Мала академія літератури і журналістики», заснована 9 серпня 2002 року у Рекітах. Вона має герб і гімн, свій прапор, випускає журнал-газету «Сузір'я» для талановитої учнівської молоді, яка має широкий читацький загал на теренах Західної України, у Києві, Одесі і в АР Крим, Росії, Польщі, США…
У «Бібліотечці Малої академії» виходять колективні та авторські книжки слухачів «МАЛіЖ». На сьогоднішній день таких вийшло 44 збірки. Громадськими викладачами львівського відділення МАЛіЖ 69 шкіл підготовлено до друку колективну книгу «Моєї Вкраїни цвіт», а також збірку прози і поезії «Краю Мостиський мій рідний». З грудня 2004 року до редакції газети-журналу МАЛіЖ «Сузір'я» талановитою молоддю з усіх куточків планети «Земля» надійшло більше 5000 творчих робіт. Щонайбільше – з України, Польщі, Канади та США. Щороку маліжани беруть активну участь у проведенні ряду екологічних, літературно-мистецьких, історико-краєзнав-чих акцій, присвячених, наприклад, знаковим подіям в історії Карпатської України, визвольним змаганням на території неньки-України, данині шани і пам'яті Герою України (посмертно), духовного батька закарпатців А. Волошину, верховинському Будителю В. Гренджі-Донському, в рамках творчих зустрічей з Андрієм Дурундою, Михайлом Беленем, видатним дослідником минувшини Колочави і Тереблянської долини, зокрема, Станіславом Аржавітіним та багатьма іншими.
Досить сказати, що кущі калини із Срібної землі А. Волошина рясно цвітуть у Чикаго США, АР Крим, у 18 обласних центрах неньки-України. Там, де відкрито творчі об'єднання «МАЛіЖ». Крім цього, МАЛіЖ налагодила творчу співпрацю з Національним радіо України, зокрема, радіопрограмою «Кольоровий світ», а також такими солідними виданнями, як журнал «Дніпро», газетами «Україна Молода», «Молодь України», російськими Інтернет-порталами «Острів Скарбів», «Острів Знань» з Екатеринбурга, багатьма навчальними закладами України. Завдяки налагодженню творчих зв'язків з ними та низкою благодійних фондів щороку виділяються стипендії для маліжан-студентів з числа дітей-сиріт, напівсиріт та малозабезпечених сімей. Серед таких є й уродженці Верховини. За цього МАЛіЖ по праву можна назвати кузнею творчих кадрів незалежної України, майстрів пера, пензля, стила і різця, які своїми доробками прославляють її на весь світ.
В турпоходах, за оглядин мальовничого Міжгір'я, творчими поєдинками, змаганнями юних художників на фахових пленерах непомітно пролетіли п'ять днів фестивальних турнірів і святкових урочистостей. І ось наступила особливо хвилююча мить – ректор МАЛіЖ Василь Тарчинець висловив слова щирої вдячності організаторам і учасникам фестивалю за чергову зустріч-змагання юних талантів України. Хай і надалі міцніє їх дружба, всіма барвами верховинського літа розквітають їх таланти на рідній землі, майбутній планеті «Добра».
Щирі зичення нових зустрічей на верховинській землі великому загалу обдарованих дітей висловили начальник управління освіти і науки ОДА Михайло Мотильчак, заступник начальника управління культури і туризму ОДА Іван Канюка, Герой України, директор ліцею №1 у Полтаві Тетяна Балагура, голова райради Іван Ярема, Герой Козацтва України, почесний президент фестивалю і почесний житель Рекіт Володимир Ковалик.
Відтак голова компетентного призового фестивального фонду Ірина Гармасій з Ужгорода запрошує на сцену керівників журі з номінацій та їх переможців.
Бурхливими оплесками учасники фестин привітали Юрія Галая, Ольгу Шегду, Богдану Кость, Євгенію Шегду, які стали призерами у номінації «Проза» у відповідних вікових групах. Так само радісними вигуками «ура», бурхливими оплесками супроводжували присутні на сцену Світлану Берник, Аліну Вегеш з Міжгір'я, які також стали призерами у номінації «Поезія». Чудовим був і виступ юної поетеси Оксани Крьоки з Річки, яка зараз проживає у місті над Ужем.
У номінаціях «Журналістика» і «Сценічне мистецтво», «Авторська пісня» юні таланти Міжгірщини дещо поступились своїм ровесникам з Мукачева, Ужгорода, Виноградова. Хоч журналістська робота Оксани Крьоки (Річка-Ужгород) сподобалась знаним журналістам України з числа журі. Серед майстрів сценічного мистецтва Аліна та Ірина Гимби з Пилипця поступились тільки юним виноградівчанкам. Зате всім припала до душі літературно-музична композиція аматорів сцени з Міжгірського профліцею.
Найвищі нагороди VII Міжнародного мистецького фестивалю «Рекітське сузір'я – 2010» у Міжгір'ї: дипломи «Гран-прі» у номінації «Проза» отримав представник м. Полтава, «Поезія» – м. Львів, «Художнє фото» – Яна Костюк із Репинного, «Журналістика» – Юрій Галай із Міжгір'я, «Малюнок» – представниця Мукачева, «Авторська пісня» – представник із Полтави і «Сценічне мистецтво» – із м. Рівне.
Тож хай ще ширше розправляє свої крила МАЛіЖ на благословенній верховинській землі, що так багата юними талантами, любителями красного слова милозвучної української мови!
Хай щедрими для нас будуть жнива майбутніх фестин «Рекітське сузір'я», а літературне поле Верховини щільно засівається новими й новими талантами, бо це її найцінніші духовні скарби!
Василь БЕЛЕНЬ,
Член Національної спілки журналістів України, керівник корпункту МАЛіЖ у Міжгірському районі.
(Спеціально для електронних та друкованих засобів МАЛіЖ)
«РЕКІТСЬКЕ СУЗР'Я»
Як струни арф дзвенять потічки,
А над вершинами блакить,
Цілує небо плесо річки,
І ліс замріяно шумить.
Чарівний краю! Йду до тебе
Із суєти та гулу міст.
Пливе хмаринка – білий лебідь,
Карпати тут – у повний зріст.
Вітай, уславлене Міжгір'я,
Всепереможну казку днів,
В ній сяє «Рекітське сузір'я»-
Талановитих дітей спів.
Хто у малюнку чи у фото
У прозі хто, чи у вірші...
Шукать в таланті треба золото,
А не лічить марні гроші.
Дзвенить у слові, в кожнім йменні,
У сонці скупана душа
І, загартована в натхненні,
У світ високий вируша.
Благословенний шлях в Карпати,
В країну Божої краси!
Будуть думки вічно гортати
Ті, Музою освячені часи.
Любов РУДАВСЬКА-ВОВК,
голова Всеукраїнського об'єднання «Письменники Бойківщини»,
лауреат літературної премії ім. Івана Франка,
член фестивального журі «Рекітське сузір'я» в номінації «Поезія»
ТВОРЧА ЮНЬ РОЗПРАВЛЯЄ КРИЛА
Прокоментувати спроби пера ми попросила голову журі фестивалю у номінації «Поезія», члена Президії Національної Спілки письменників України, Голову Львівської організації Національної спілки письменників України, доцента кафедри українознавства Української академії друкарства, письменницю Марію ЯКУБОВСЬКУ:
«Цей фестиваль став відкриттям кількох літературних імен, які, я думаю, будуть визначати літературний процес наступних десятиліть і які би зробили честь будь-якій літературі світу. Гран-прі одержала львів'янка, я хоч і голова львівської письменницької організації, але вперше познайомилась із цією дівчинкою. Це Ярина Дмитрук. Двері, які потрібно відчинити, бити скло, по якому потрібно перейти… Це є образ нашого часу, і це є голос молодого покоління, яке не хоче жити в умовах того суспільства, в якому, на жаль, ми опинилися.
Загальна тенденція поетичного літературного процесу, так як я побачила, це є виклик, бунт. Це молоде покоління уже не буде жити в умовах нечесності, в умовах подвійних стандартів, врешті це покоління, яке змінить світ на краще і вибудує якісну моральну цитадель української держави.
Дуже сильно вирізняється полтавська літературна школа… Література, як і будь-яка справа, потребує професійності. Це не просто взяв і написав. Відчувається там, де є відповідна праця. І, наприклад, для мене відкриттям були практично всі полтавчани, які були представлені в нинішніх програмах.
Набок Олександра одержала диплом першого ступеня, і я її книжечку (а ця дівчинка вже має кілька книжечок) взяла з собою, бо не кожен на нинішній час професійний митець може похвалитися такими досконалими творами.
Врешті, цей фестиваль визначається тим, що він виражає прагнення дітей до добра, до краси, до чесності. І ось школа пані Маріанни із Ужгорода відчутна в дітях. Діти надзвичайно добрі, діти дуже глибокі духовним світом.
Ці діти здатні зробити суспільство іншим. Врешті чому так багато поетів? Я, читаючи лекції з теорії літератури, з психології літературної творчості, даю собі таку відповідь. От біологічний закон – якщо є якась саранча, то відповідно з'являються шпаки чи якісь інші птахи, які мають цю саранчу винищити, санітари. І, отже, поезія на нинішній час здатна зробити наше життя іншим, кращим. Поезія – це королева літератури, тому що це є відчуття світу. І от, власне, у дитячій поезії, яка представлена ось тут, на цьому фестивалі, якраз оті загальні тенденції – вони дуже яскраві і дуже відчутні».
Учасників та гостей фестивалю привітали також керівники Закарпатської області:
Голова Закарпатської облдержадміністрації Олександр ЛЕДИДА
Голова Закарпатської облради Михайло КІЧКОВСЬКИЙ
