З трепетом у серці я всьоме ступила на міжгірську землю. Мені ласкаво посміхалося сонечко. Вдихала чисте гірське повітря, яке дарувало небесну насолоду, та милувалася чудовими пейзажами Карпат.
Щоразу мальовнича Міжгірщина дивує мене глибинами народної мудрості, силою прадавніх традицій та щедрістю господарів. На серці радість – ми, червоноградські МАЛіЖани, знову у Міжгір'ї! Сонячне Закарпаття, як і щороку, гостинно зустрічає нас. Невтомний ректор МАЛіЖу, улюбленець дітей усієї України Василь Федорович Тарчинець та його помічниця, привітна і турботлива Анна Кінаш, подарували нам запашний коровай. Мій улюблений фестиваль зібрав докупи усіх МАЛІЖан у казковому Міжгір'ї на Закарпатті. Йому під силу об'єднати, поетів і прозаїків, журналістів, виконавців авторських пісень, літературно-мистецьких композицій, театрального мистецтва, етнографії та народних ремесел, ІТ-технологій та роботів, юних художників і фотографів, які прагнуть зробити цей світ кращим, добрішим.
Знову співали дзвінкоголосі трембіти і майоріли прапори, лунав гімн МАЛІЖан і напутні слова. Фестиваль «РЕКІТСЬКЕ СУЗІР'Я – 2019» відбувся під гаслом «Під одним небом живемо, працюємо і творимо» та VІ Міст Миру «Боже великий, святий і єдиний, нам Україну і мир збережи!». У ньому взяли участь дитячі колективи з різних куточків мальовничої України, а також гості з Азербайджану, Польщі та Криму. Діти мали змогу показати свої таланти у багатьох номінаціях та відвідати пізнавальні майстер-класи. Море незабутніх вражень та емоцій залишила екскурсія на озеро Синевир, яке зачарувало мене і не хотіло відпускати, та в реабілітаційний центр бурих ведмедів ПП «Синевир». Ми відвідали село десяти музеїв – Колочава. Хоча я вже не вперше тут, проте і досі не можу намилуватися красою та величчю Карпат.
Спільні вечері, святкування Івана Купала знімали втому після напружених днів. Велике спасибі усім, хто долучився до цього свята, а особлива подяка ректору МАЛіЖ, заслуженому журналісту України, засновнику Міжнародного фестивалю юних талантів «Рекітське сузір'я» Василю Федоровичу Тарчинцю.
Червоноградські МАЛІЖани давали інтерв'ю та читали свої поетичні та прозові твори для слухачів радіостудії «Червона калина» ім. Августина Волошина. Як юна журналістка, я взяла інтерв'ю у відомого закарпатського художника Василя Сенька.
Цей сонячний, веселковий фестиваль подарував мені найвищу нагороду – гран-прі в номінації «Проза», І місця та премії в номінаціях «Поезія» та «Журналістика», ІІ місце в номінації «Авторська пісня» за виконання пісні «Літо», в номінації «Художня фотографія» грамота за володіння технікою. За представлення літературно-мистецької композиції «Під одним небом живемо, працюємо, творимо» ми, червоноградські МАЛіЖани: Ольга Бучек (ЧЗШ №1), Олена Федюра (гімназія), Олександр Бойко (ЧЗШ №1), Анастасія Бочковська (ЧЗШ №1) та Андрій Бучек – отримали диплом ІІІ ступеня. Звичайно, щастю моєму не було меж. Воно стало безкраїм, неосяжним, полонило мою душу. А серце з трепетом, наче впіймана пташка, усе частіше билося в грудях, блакитні очі світилися радістю і горіли вогнем. Незгасаючим вогнем щастя…
Дякую Богові за те, що здійснилася моя мрія побувати у Міжгір'ї. Я довго пам'ятатиму цей чудовий фестиваль творчої юні, який подарував мені невичерпний колодязь позитивних вражень та досвіду.
Прощавай, фестивалю «Рекітське сузір'я - 2019»! До нових зустрічей!
Ольга Бучек,
учениця 11 класу ЧЗШ №1,
слухач МАЛіЖу
