Пішов з життя наш дорогий президент Міжнародного фестивалю «Рекітське сузір'я», академік, людина, яка своїми діями та вчинками, своїм розумом виховала не одне покоління дітей, вчила їх мудрості та відповідальності. Боляче, невимовно боляче говорити у цей день, але Володимир Ковалик – особистість справді неординарна, мудра, добра, талановитий міжнародний громадський діяч, Герой козацтва України. Він був великим працелюбом. Завжди виношував нові і цікаві ідеї, умів зацікавити ними інших. Таких, як він, не забувають, таких лиш вічно пам'ятають.
Ви не померли, ви живі
І вашу посмішку всі бачать.
Хоч маліжани в академії нові,
Але всі знають вас і з нами плачуть.
Сходили ви в Міжгір'ї всі дороги,
З Чикаго їздили на фестиваль до нас.
І Президентом нашим бути мали змогу,
Але прийшов останній час.
І навіть в день народження сьогодні –
Вся біль і сум лишився у душі.
Нехай Господь у дні предвеликодні
Мої слова молитвою прийме в вірші.
Ангеліна ОБОРІНА
Почесний академік МАЛіЖ, проректор,
лауреат Міжнародної премії «Кредо Франка»,
полковник козацтва України,
член Національної спілки журналістів України,
поетеса
Коментарі