Наші близькі польські друзі Сабіна і Марек запросили нас на Святвечір (Wigilija), у свою оселю. Вперше із дружиною Валентиною ми були на такому зворушливому святі.
Nasi bliscy polscy przyjaciele Sabina i Marek zaprosili nas do swojego domu na Wigilię. Po raz pierwszy byliśmy z żoną Valentiną.
На порозі сільського будинку нас гостинно зустріли його господарі й пояснили, що першим побажання має зробити не господар, а запрошений гість. З радістю на таке погодився. Радий з того, що мені поталанило не тільки висловити побажання щирим друзям, але й заколядувати українською мовою:
Нова радість стала, яка не бувала,
Над вертепом звізда ясна світлом засіяла.
Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік пеленами убого оповився.
Пастушки з ягнятком перед тим дитятком
На колінця припадають, Царя-Бога вихваляють.
– Ой ти, Царю, Царю, небесний Владарю,
Даруй літа щасливії цього дому господарю.
Цьому дому господарю і його газдині,
Аби вони многа літ в горазді прожили.
У просторій кімнаті горів вогонь комині, лунали польські колядки у яких славилося ім’я маленького Ісуса, який щойно народився.
Привітлива і щира господиня Сабіна викладала на святковий стіл приготовлені нею традиційні страви: борщ з вушками, вареники з капустою та грибами, грибний суп, голубці з гречкою та грибами, смажена капуста з горохом, узвар, смажений короп, а ще ми приготували й додали до стола українську кутю, було всього 12 страв.
Недовго чекали й першу зіроньку на небі, коли вона з’явилася спільною молитвою розпочався Святвечір (Wigilija), порівну поділили між собою оплатку – тонку пластинку, з борошна та води випечену без дріжджів. Такий традиційний ритуал символізує прощення та примирення, адже люди, які ворогують, у Польщі традиційно не можуть сидіти за одним різдвяним столом. Після цього Сабіна і Марек висловили нам найкращі побажання, зокрема, припинення війни в України й повернення усіх українців з Польщі та інших країн світу до своїх осель. Великою несподіванкою було для нас отримати від наших щирих друзів подарунки. Потім всі разом смакували традиційними різдвяними стравами й слухали старовинні та сучасні колядки.
Через невеликий час до святкового стола приєднався й Алекс – син Марека, який приїхав до батька з Кракова.
Біля третьої ночі, на авто, Алекс привіз нас до тимчасового мешкання .
Враження від святкування Святвечора (Wigilija), у польській родині залишиться у нас на все життя.
Василь ТАРЧИНЕЦЬ
Ректор МАЛіЖ, письменник,
Заслужений журналіст України
Коментарі
"Коли людей ЄДНАЮТЬ спільні інтереси, людська приязнь, повага і доброта, кожна ЗУСТРІЧ СТАЄ СВЯТКОВОЮ, НЕПОВТОРНОЮ І НЕЗАБУТНЬОЮ ,бо насичена ЩИРІСТЮ, РАДІСТЮ І ПРИЄМНИМИ НЕСПОДІВАНКАМИ. ІЗ РІЗДВЯНИМИ СВЯТАМИ ВАС І ПАНІ ВАЛЕНТИНУ. ХАЙ ВЕСЕЛО І РАДІСНО ВАМ КОЛЯДУЄТЬСЯ !!!"