Вона розташована у живописному місці – вулиці Шевченка, яка вистелена килимом різнобарвних квітів і зелені. На фасаді історичної будівлі читаємо: «Комплекс загальноосвітніх шкіл №4 у Легниці імені Ігоря Антонича». Не було жодних перешкод зустрінутися із директором цієї школи Анною Гаврильчак-Маланчак. Щоправда, лише на другий день, бо цього разу в школі її не було.
На зустріч домовилися за телефоном. У визначений час я був уже у її робочому кабінеті, який виглядав, немов музейна світлиця. На стінах живописні картини, портрет патрона школи Ігоря Антонича, який народився на Лемківщині в родині греко-католицького священика. Про це довідався від співрозмовниці. А про те, що у Легниці мешкає багато лемківських родин, які щороку збираються на традиційний фестиваль. У школі приділяють велику увагу збереженню історичних і духовних цінностей. Нерідко вчителі та учні школи бувають в Україні, зокрема, у Львові. Уже кілька років поспіль обмінюються делегаціями із спеціалізованою школою імені Ігоря Антонича.
Для мене було великим відкриттям, що у Польщі, за комуністичних часів, це була чи не єдина українська школа. У той час у ній навчалися діти із близьких і далеких міст від Легниці.
Нині у Польщі відновлено кілька таких шкіл.
Цікавлюся у директора школи: які із навчальних дисциплін є найголовнішими?
– У нашій школі учні вивчають польську і українську мову, математику, хімію, біологію та інші науки.
– При вашій школі є гуртожиток. Хто мешкає у ньому?
– Так, ми маємо свій шкільний гуртожиток. У ньому проживають діти, які навчаються у нашій школі із інших міст і, навіть, із України, діти переселенців і батьків із малими статками. Все це ми вирішуємо при наявності відповідних документів.
-Пані Анно, чи діють при школі гуртки, студії, майстер-класи?
– Звісно, діють. У нашій школі широке поле діяльності для учнів науковців, дослідників історії, журналістів. Власне кажучи, із цього запитання розпочалася моя розповідь про діяльність Міжнародної академії літератури і журналістики і щорічний Міжнародний фестиваль дитячої творчості «Рекітське сузір'я».
– Як добре, що я про це довідалася, – каже директор школи Анна Гаврильчак-Маланчак і продовжує – ми долучимося до цього цікавого проекту, призначимо координатора і розпочнемо роботу.
Великі надії і сподівання появилися у мене після цієї зустрічі. Віриться, що уже найближчим часом в українській школі у Легниці буде урочисто відкрита філію нашої Академії. Отже, її вихованці будуть мати змогу брати участь у різноманітних творчих проектах, а також у щорічному Міжнародному фестивалі юних талантів «Рекітське сузір'я», виборювати у творчих змаганнях заслужені нагороди і відзнаки, а може, і гран-прі.
Що ж? Побажаймо нашим юним колегам і друзям здійснення їх мрій.
Василь ТАРЧИНЕЦЬ, Львів-Легніця
Коментарі