Правління Міжнародного Центру впровадження програм ЮНЕСКО постійно цікавиться як займаються педагоги з учнями під час карантину, зокрема, у Львівській деравній хореографічній школі. За погодженням і дорученням Володимира САБОЛТИ, директора цієї школи, заслуженого діяча мистецтв України, Валентина ТАРЧИНЕЦЬ, викладач-методист вищої категорії, підготувала статтю з цього приводу під заголовком «Плюси і мінуси дистанційнго навчання», яку ми разом із ілюстраціями до неї розташовуємо на сайті Міжнародного Центру впровадження програм ЮНЕСКО.
Карантинні обмеження, пов’язані із короновірусною інфекцією, внесли суттєві корективи у мою педагогічну практику. Поділюся набутим досвідом.
Уроки музики (загальне фортепіано) зі своїми учнями (як і більшість педагогів Львівської державної хореографічної школи) проводжу в режимі онлайн. Для цього використовую ноутбук із відеокамерою. Учні, відповідно, так налаштовують свої комп'ютери, аби викладач міг чітко бачити клавіші фортепіано і руки учнів. На другий пристрій свого робочого столу – планшет, який лежить поруч із комп'ютером – діти надсилають ноти. Для кожного з учнів створюю електронні папки.
Однак не обходиться без проблем.
По-перше, час від часу ноти на планшеті «зависають» і не відкриваються. У такому випадку доводиться знову просити учнів, аби повторно надіслали ноти (вони у цьому мастаки – швидко знімкують на своїх смартфонах ноти і надсилають мені). Але чи не найбільшою проблемою виявився факт, що дехто з учнів не має вдома відповідного музичного інструменту. Саме про це довелося поговорити мені з батьками однієї учениці. І що ви думаєте? Буквально через кілька днів батьки цієї дівчинки придбали для неї піаніно.
Щоденні заняття з дітьми порадували мене зацікавленістю батьків до занять їх дітей музикою. Батьки є присутніми на уроці, уважно спостерігають за його перебігом і з приємністю слухають музичні твори у виконанні своїх дітей. Таким чином відбувається не лише зближення родинних зв'язків, але й поглиблюється взаєморозуміння батьків із вчителем.
Разом з тим слід зазначити, що заняття онлайн є пов'язані зі значними психологічними і фізичними перевантаженнями (як для педагога, так і для учнів), не характерними для предмету навчання в очному режимі, адже техніка не завжди здатна забезпечити якісне відтворення: доводиться прискіпливо вслуховуватися у кожний такт, підданий технічному спотворенню, бо ж далеко не в усіх дітей є якісний інтернет, сучасна оргтехніка і практичні навички роботи на ній.
У процесі дистанційного навчання діти ретельно вивчають ноти, довідуються про композиторів, переглядають виконання музичних творів видатними українськими та зарубіжними музикантами, і це дуже позитивний момент в їх самостійній творчій роботі.
Завдяки копіткій щоденній праці мені вдалося підготувати до участі у Міжнародному конкурсі «Львів: кава і карантин - 2020» ученицю ІІІ класу Ольгу Гірняк, яка виконала цікавий музичний твір Станіслава Людкевича «Полька фраєрка», а учениця ІІ класу Наталія Мороз заграла «Марш» Роберта Шумана.
На моє прохання батьки цих дітей зняли відео, яке розташовано на медіа-ресурсі Міжнародної академії літератури і журналістики. Ці два відеосюжети вже переглянуло понад 500 відвідувачів, дехто із них написав чудові коментарі.
admin-malig 22.04.2020, 18:24:
«Що може бути краще? Коли грають діти -мовчать гармати. Отже музика у виконанні дітей до неба лине...»
shturman-inter 21.04.2020, 19:16:
«Неймовірне велике щастя слухати музику у виконанні дітей. Переглянувши відеосюжет побачив, що і доволі складні твори, діти незважаючи на свій вік, виконують на високому рівні».
MichailKot 24.04.2020, 15:02:
«Чудове виконання музичних творів. Моя оцінка - найвища 12 балів!
Бажаю педагогу Валентині Тарчинець та її вихованцям нових мистецьких і творчих успіхів, участі у громадському та творчому житті Львова».
markrk21 21.04.2020, 10:46:
«Отож бо! Не нудьгувати! Час для творчості завжди знайдете!»
Цілком погоджуюся із автором коментаря. Нудьгувати ніколи, бо всі ми захоплені творчою і педагогічної працею, на яку повсякчас націлює нас Володимир Саболта – директор Львівської державної хореографічної школи, заслужений діяч мистецтв України. Під його керівництвом та за активної участі регулярно відбуваються наради в онлайн, на яких викладачі мають можливість висловити свої міркування і колективно прийняти рішення щодо покращення дистанційного навчання.
Безперечно, воно має свої плюси, але й чимало мінусів, які я відзначила у своєму невеликому дослідженні. Твердо переконана у тому, що неможливо дистанційно поїсти, одягнутися і напитися води. Так само, як неможливо працювати над постановкою рук і способами звукодобування дистанційно, особливо, з дітьми перших класів. Безперечно, що у такій ситуації не обійтися без праці педагога з учнем наживо, бо від правильно поставлених рук буде залежати подальший успіх учня в класі музичного інструменту.
Отож, попри все, чекаю і не можу дочекатися, коли закінчиться карантин і розпочнуться заняття у Львівській державній хореографічній школі, коли я прийду у свій клас, сяду за фортепіано і вже не в онлайн, а наживо поспілкуюся з учнями, зможу предметно обговорити з ними помилки, особисто прослухати їх виконання твору та власноруч продемонструвати ті чи інші вимоги.
Заняття в режимі онлайн стали для мене, як, думаю, і для моїх колег, школою пошуків і випробувань, бо до цього часу ми не мали такої ситуації і досвіду роботи в особливих умовах. Але попри все ми виявляли наполегливість в роботі, продовжували і продовжуємо прищеплювати любов дітей до музики і до всього прекрасного, що є на нашій квітучій землі.
Валентина ТАРЧИНЕЦЬ,
викладач-методист вищої категорії Львівської державної хореографічної школи
На фото: вверху Валентина Тарчинець проводить дистанційний урок з музики; зліва Уляна Іванців, учениця першого класу Львівської державної хореографічної школи на уроці музики, Катерина Мороз, учениця другого класу Львівської державної хореографічної школи за фортепіано зі своєю мамою Галиною.