angelina oborin

Пишу цю статтю з молитвою і Богом перед собою. Не можу не написати і описати те, що довелося пережити і побачити. Єдине, що я потрапила в саму престижну 8 лікарню, дякуючи моїй дільничній лікарці – Мечківській Ользі Володимирівні. За 10 хвилин Ольга Володимирівна все з'ясувала з моїм діагнозом. Професіонал своєї справи. На дільниці всі дуже поважають і люблять її за чесність, доброту, ласку і безвідмовність у допомозі в любий час. Не пройшло і півгодини, як швидка карета доправила мене до лікарні. І ще в яку? Чудову і устатковану всім.

Генеральним директором тут Трунквальтер Василь Миколайович, а завідує відділенням – Горбач Марта Олегівна, людина із відомої сім'ї лікарів – Горбачів.

Чомусь за своє здоров'я я була спокійна. Попала в надійні руки.

Здивована тим, що все так миттєво робилося і зразу кисень, крапельниця, уколи, чистеньке ліжко і ласкаві медсестринські ручки.

Тут не розмовляють – тут інтенсивно працюють.

Потрапивши в лікарню, вперше зіткнулася з медичною уніформою: об'ємні комбінезони, бахали, респіратор, рукавички. Вся поверхня шкіри має бути максимально захищена і повітр'я не потрапляє у середину. В такій формі мене і зустрів медперсонал, бо це відразу кидається в очі.

ange oborin

Я лікувалася і придивлялася до всього, бо мала твердий намір розповісти про людей, які рятують і витягують з лап хвороби тисячі важко хворих.

Завідую я інформаційно-аналітичним відділом Міжнародного Центру впровадження програм ЮНЕСКО. То чому б не піднести на високий п'єдестал з ризиком для життя медперсонал, де так чітко відпрацьовані графіки роботи і відпочинку.

Чиста та брудна зони. Ось у цій системі Марта Олегівна Горбач працює завідуючою разом з колегами щодня, бо для неї ця важка і загрозлива робота з хворими на ковід – це унікальний досвід і швидка допомога хворим. Вона лікар від Бога.

А поруч – сильна застава лікарів: Фірчук Ольга Зіновіївна, Фостяк Галина Степанівна, Повх Галина Євгенівна, Крочак Галина Василівна, Кіт Ольга Іванівна. Вони – сила, розум і професіоналізм. Я б з ними пішла в розвідку! Не зрадять, не підведуть і витягнуть з біди.

angel oborin

Сформовані медичні бригади, чітко виконується графік чергувань і роботи від молодшого медичного персоналу до завідуючих і начмеда. Там, де дисципліна – там порядок і руйнівний удар по ковіду. В розмові з хворими всі заявили мені, що в місті Львові – це сама престижна і є восьма лікарня.

Хочу висловити слова подяки дівчатам-медсестричкам. Вони у своїх уніформах чомусь всі стали подібні одна на одну. Тільки оченята блищать. І, що мене поразило, то це те, що жоден із медперсоналу не мав сумного обличчя. Очі завжди сяяли блиском, теплі руки вміло стріляли уколами по тілу. Навіть ніхто не шкодував живота свого для синячків. Я не пропущу жодної сестрички, бо у кожної свій пост і завдання. «Маленький гвинтик, та без нього часи не підуть», – так кажуть в народі. І це правда.

Cлід відмітити Качор Віру – старшу медсестру. Вона сказала – сестри миттєво зробили. Здивована, як вони так чітко це все навчилися робити? З хворими по справі і досить руки жваві.

Ліщишин Віра, Горінна Софія, Гнідець Оля, Ворончак Галя, Костенко Орися і Пак Наталя, Нахім Оля і Бурик Надя, Музика Свєта, Бабечко Уляна, Хрип’як Алла, Гонтар Оля, Жовнір Христина.

Руки, які потрібно цілувати. Руки, що миють кілометри за день і підтримують чистоту, порядок, провітрювання і допомога, щоб підставити своє плече. Це бджілки і витривалі скакуни. Тільки бачиш їх в одному крилі коридору, а через хвилину – вони вже у другому кінці.

Молодші медичні сестрички: Горецька Марія, Борська Віра, Сізінцева Наталя, Коваль Леся, Ольхович Стефа, Івасик Оля, Баглай Аня, Демко Надя, Петрів Аня, Дуб Віра, Олійник Надя. А ще гріх не сказати теплі слова в адресу Рондяк Люби – чудової господині.

angeli oborin

А коли по коридору гримить продовольча колісниця, хворі вискакують з посудою за смачно розвареною кашею чи пловом. Наша палата дуже любила борщі та горохову зупку. На роздачі, як рідна матуся, сестричка вмовляла брати їжу, щоб набиратися сили. Господи! Який підібраний персонал! Не бояться нас погладити, доторкнутися і говорити теплі слова. А це теж, між іншим, свій спосіб на віру в одужання.

Не секрет, що медичні працівники часто ризикують заразитися COVID-19, тому стараються захищати себе. Від цього залежить їхнє особисте здоров'я, а також чи зможуть вони допомагати своїм пацієнтам. Ті, хто мав кашель, втому, головний біль, діарею та втратив нюх - мали більший ризик, аніж ті, хто мав лише кашель.

Ризик також зростає з віком – особливо для людей, старших за 50 років – а також у жінок. Попри намагання захиститися, медичні працівники все ж таки знаходяться у групі ризику.

– Дай бог, щоб не хворіли, – каже Марта Олегівна, – бо тяжко на це все дивитися. Працюємо і молимо Бога, щоб усе було добре. Поки що вдається все це вирулити: і важких, і легких. Ми маємо захисні костюми, ліки безкоштовні. Ми працюємо, бо хто, як не ми? Не маємо часу боятися і такий темп роботи і така загрузка в нашому відділенні, що ніколи про інше думати.

– Наша справа рятувати людей, усе інше немає значення, – говорить лікар Галина Василівна Крочак.

– Віро Тарасівна! Як же у вас відпочинок проходить? Бригади працюють так інтенсивно, з ніг валяться. Такого темпу я не бачила ще.

– Ангеліна Дем'янівна, наш відпочинок – це зміна занять. Нерви відпочивають, коли трудяться руки. Тіло відновлює сили, коли, працює голова.

А знаєте, тут є над чим задуматися. Досить мудра відповідь.

Ми дивуємося, чому так легко плаває риба, вільно літає птах, кріт свердлить нори. Тому, що вони знають свій ритм – чергування сили і спокою, як оце відділення Марти Олегівни, яка не забуває, що в ній росте велике дерево роду.

Хочеться пару слів сказати генеральному директору КНП «8 МКЛ» пану Трунквальтеру В.М.:

– Вас хвалять, шанують, бережуть, Ви багато зробили для цього відділення, але хворі при Вашому обході хочуть, щоб Ваші очі і обличчя сяяли блиском радості і надії, як у ваших сестер та лікарів. Доторкніться рукою до плеча хворих, скажіть ласкаві слова на швидке одужання, не пролітайте вітром при обмаль навіть часу. Вас піднесуть в своїх очах тисячі людей з молитвами і щирими згадками. Для них це теж ліки. Знаю. Робота. Але…

Сьогодні я виписуюся. Так швидко і інтенсивно вилізла з біди, завдяки лікарні. Тож, хочу подякувати усьому відділенні лікарні за швидке моє одужання, за світло моєї душі, спокій і радість.

Небо любить тих, хто рятує життя і підтримує життя.

Божого усім благословення! Підвищення зарплати, відпочинку безкоштовному в Буковелі. Хіба ви не заслужили? Чим гірші президента, який до сих пір не взяв віжки в руки, щоб проконтролювати виконання своїх законів, забезпечення медиків усім необхідним в зонах ризику. Ой, як на наших медиків чекають за кордоном, пане президент!..

Ангеліна ОБОРІНА
Завідуюча інформаційним-аналітичним центром Міжнародного центру впровадження програм ЮНЕСКО, член Національної спілки журналістів України, поетеса, проректор і академік МАЛіЖ, лауреат Міжнародної премії «Кредо І. Франка», полковник Козацьких Військ Західного регіону України
.

 
ЧИКАГО
КИЇВ
БАКУ
АЛМАТИ

Новини МЦВП ЮНЕСКО

kwity lemech

Вітаємо Михайла Петровича Кот!

27 квітня 2021

Голові Міжнародного Центру впровадження програм ЮНЕСКО
КОТ М.П.

azerbaidzan prapor

To the Rector of the International Academy ofliterature and journalism

05 квітня 2021

To the Rector of the International Academy ofliterature and journalism

Tarchynets V.

Dear...

angelina oborin

Ковід – не кара за гріх

18 березня 2021

Пишу цю статтю з молитвою і Богом перед собою. Не можу не написати і описати те, що довелося...