У день, коли закінчиться війна,
Зрадієм сонцю, втішимось світанком,
Замайорить блакитно-жовтий стяг,
І цілий світ одягне вишиванку!
Всміхнеться мати крізь гірку сльозу.
-Діждалася, - тихенько мовить. - Сину!
Забуде вмить нестерпний біль розлук
Згорьована, та любляча дружина.
А поки що ідуть страшні бої,
Стріляють "гради", помирають діти.
Мовчать в садах весняних солов'ї.
Чого ж бо цій весні в крові радіти?
Здригається від вибухів земля,
Зґвалтована, зруйнована, розбита.
Повита сумом смерті ця весна.
Хто ж відповість за злочини і звірства?
Прости нас, Господи, за цю війну.
Небесний Отче, змилуйся над нами.
Не знаємо, чию страшну вину
Спокутуємо доньками й синами.
Прости наc, рідна земле пресвята,
Мій вільний, сильний, змучений народе.
Воскреснуть твої села і міста,
Бо згине зло і правда переможе.
Хай буде мир, луна дитячий сміх!
Про це щодня ми молимось до Бога.
Хай буде мир! Ми на своїй землі!
Із нами Бог! За нами перемога!
12.04.2022
Коментарі