Веб-портал дистанційного творчого навчання
1 1 1 1 1 (2 голосів)

До всього я торкаюся очима.
Вони в союзі із руками.
Несу свій досвід за плечима,
Що накопичила роками.
Я решетом збирала мудрість,
А розум – дні зміцнили.
Вела за руку мене щирість,
Робота і добро давали сили.
Мій смуток був завжди в загулі.
Тепер він роздирає душу.
Та це лиш протяги минулі –
Іншим життям я жити мушу.

Коментарі  

taras2504
+2 #2 taras2504 04.01.2022, 18:46
Усього не передбачити... Але як гарно, змістовно написано!
Ісаєвич
+3 #1 Ісаєвич 03.01.2022, 19:56
Гарна модель, як прожити життя, для наслідування та ще й у добірній поетичній упаковці.

У Вас недостатньо прав для коментування. Заеєструйтеся або авторизуйтеся на сайті.

 

Коментарі

Новеньке у блогах

Степан косу гострить...

Тарас Лехман
07 серпня 2022

15 серпня - у церквах східного обряду згадують про перенесення мощів первомученика Степана...

Медовий Спас

Тарас Лехман
07 серпня 2022

В українському народі свято Маковія (Маковея), що припадає на 14 серпня, - одне з найпоетичніших...

Зорепад

Тарас Лехман
07 серпня 2022

- Серпень — місяць зорепаду. Зорі з неба падають, а за ними літо спадає. Зорі горять, і літо за...

Шахи

Ігор Дах
07 серпня 2022

Ще задовго до війни молодий лейтенант, випускник Національної адемії сухопутних військ імені...

Зцілює травами

Тарас Лехман
02 серпня 2022

 

9 серпня вшановують великомученика і зцілителя Святого Пантелеймона.

З цього дня починається...