Веб-портал дистанційного творчого навчання
1 1 1 1 1 (1 голос)

Вальс 84,3. Місто

Ти танцюєш наодинці

Блискітки на губах ночі,
Навстіж відкриті вікна,
Навстіж чужі обійми.
Місто не непроникне
Невальсові рухи точить.

Як ти, і так само кожен,
Один серед всіх облич,
Із тисяч голів і пліч
Інший
Самотній
Такий ж

Півмісяць на холодному мізинці

У товщах поглядів
Різного кольору
Шукати свій,
Або той, який рідним.
Урбанохолодом
Виткано ходимо,
Міжмежовий
Простір майже прохідний.

Чекатиму на першій зупинці
Тебе, місто

Кіно 84,3. "Сім вулиць"

    "Глядачі займаються продажем "вирізаних сцен" директорам кінофабрик. Режисери – читачі звідкись взятого сценарію. Війни починають лише заради спецефектів для фільмів, бо бюджети, виділені на монтаж стрічок, вкрадені для мілітарі цілей.
    Мистецтво кіно в трьох актах. А в яких?
    Готові роботи продають кінозалам на аукціоні. Також їх можна виграти / програти в доміно".
    Отаким був її сон.
    На одній із семи вулиць, яким -десят років, стоять будинки, яким від сили -надцять. Юна зовнішньо, зі старечою душею вулиця. Часто забувають її назву. Чи то Зелена, чи Весняна, або Вітряна. Якась несерйозна, зовсім не сіра, як пришитий кольоровий ґудзик до темної сорочки, бо іншого не було. Саме там жила вона, саме їй снились антиутопії. В кінці її вулиці перша зупинка.

Тверді палітурки 84,3. Запис(ни)ки

    Думку можна донести і без вишуканих слів, якщо акцентувати не на самому Слові, і навіть не на думці-змісті, вкладених у текст, а якщо простими словами прямо апелювати до властивості людей думати. Тоді от і виходить цікаво. В такому випадку можливо отримати найбільше різних інтерпретацій одного сказаного. Чи написаного. Надрукованого.
    Автобус проїхав повз, а вона далі сиділа на зупинці.
    Маси створюються людьми, які всіма силами прагнуть сірою масою не стати. І все ж, якщо змішувати різні яскраві відтінки, все одно вийде щось схоже до сірого.
    А власне, чим сірий не колір?
    Міський темп задають люди, які вже втомилися від створеної ними ж швидкості, проте продовжують бігти далі, бо "як інакше", бо рух це життя. Можна запитати, хіба це життя, а можна й не запитати.

Коментарі  

Oborina
0 #4 Oborina 04.08.2021, 04:14
Оленочко! Усі ми починали з того, що нас бомбили. Задум є, але ти не вносиш щось нове, тільки ускладнюєш для своєї поезії цікавість.Ніхто не буде читати. Повір! Візьми і подзвони мені, якщо ти маєш бажання вчитися писати. Щось придумаємо. Будь мужньою і прислухайся до думок. Я теж підтримую критика.Але реакція твоя вірна, що ти подякувала. Молодець.
olenochka
0 #3 olenochka 03.08.2021, 19:39
Цитую Каріна Товтин:
На мою думку, якщо писати прозу, то хай це вже буде написано у прозовій формі, а не у віршованій... Вважаю, що автор не зовсім доніс задум свого твору, так як було багато чого сказано, хоч і метафорично, але беззмістовно... Іншими словами - "На городі бузина, а у Києві дядько".
Думка - це одне, а коли пишеш цілий твір, то вже потрібен і зміст, а не 1000 думок, які будуть заплутувати читача. Краще дотримуватися вже одного задуму, аніж взяти 100 і сплести "павутину слів".
Звичайно, не хочу ображати автора, так як все вище сказане - моя суб'єктивна думка. Розумію, що сам автор писав це у "вирію думок". Бо і я сама люблю фантазувати "зі словом", створюючи нікому незрозумілі окрім себе образи. Та все ж таки стараюся знаходити в усьому, що я написала якесь пояснення чи сенс, щоб і читачеві була зрозуміла ідея та задумка твору, а не просто щось гарно написане, але без розуміння того, про що пишеш...Сподіваюся, критику ВИ сприймаєте легко...

Щиро вдячна за зворотній зв'язок до твору! Завжди було цікаво дізнаватись, як мої словесні перфоманси бачать та сприймають різні люди. Стало цікаво, яким саме Ви побачили задум твору?
Стаючи на свій захист, захищатись не буду :-) . Адже вірю ідеям творчості як свободи, яка поважає кожен потік думки, і Ваш потік також. Успіхів у творчості та ще раз дякую за коментар, він дійсно важливий!
Каріна Товтин
0 #2 Каріна Товтин 25.07.2021, 17:41
На мою думку, якщо писати прозу, то хай це вже буде написано у прозовій формі, а не у віршованій... Вважаю, що автор не зовсім доніс задум свого твору, так як було багато чого сказано, хоч і метафорично, але беззмістовно... Іншими словами - "На городі бузина, а у Києві дядько".
Думка - це одне, а коли пишеш цілий твір, то вже потрібен і зміст, а не 1000 думок, які будуть заплутувати читача. Краще дотримуватися вже одного задуму, аніж взяти 100 і сплести "павутину слів".
Звичайно, не хочу ображати автора, так як все вище сказане - моя суб'єктивна думка. Розумію, що сам автор писав це у "вирію думок". Бо і я сама люблю фантазувати "зі словом", створюючи нікому незрозумілі окрім себе образи. Та все ж таки стараюся знаходити в усьому, що я написала якесь пояснення чи сенс, щоб і читачеві була зрозуміла ідея та задумка твору, а не просто щось гарно написане, але без розуміння того, про що пишеш...Сподіва юся, критику ВИ сприймаєте легко...
markrk21
0 #1 markrk21 22.07.2021, 11:58
Це - поезія, поезія в прозі і... чаклунство!

У Вас недостатньо прав для коментування. Заеєструйтеся або авторизуйтеся на сайті.

 

Коментарі

Новеньке у блогах

murgorod toi

Малі заробітчани

Василь Тарчинець
21 вересня 2021

Не той тепер Миргород…

Брат Юрко після закінчення восьмого класу у сусідньому селі Лісківці...

Ім'я автора - назва книги

Олена Федюра
16 вересня 2021

Безідейники та ненатхненники,
Соціальні антидіячі.
Поки звершиш перші гори, змінять покоління...

Осені вуаль

Маркіян Лехман
12 вересня 2021

 

Знов осінь фарбами малює
Міраж, який приховує вуаль.
Свічада жовтий цвіт дивує,
А дощ наповнює...

1010101 min

Ukrayna Müstəqillik Günü təbriki

Seyyub Asadov
24 серпня 2021

24 avqustda dost Ukrayna xalqı müstəqilliyinin 30-cu ildönümünü qeyd edir. Eləcə də ölkədə...

Осінь між долонь

Олена Федюра
23 серпня 2021

Твоє обличчя в світлі ліхтарів,
В твоїх долонях холод жовтолисний.
Закрався образ тиші й кольорів
У...