Виливається душа дощем,
відра сумутку знову повні.
Гола ніч ховається за днем.
Осінь шле сліпую повінь...
І торкається печаль пісень,
сон тривожить мить розлуки.
Журавлі лишають тінь натхнень –
для душі моєї мýку...
Все в блогах
Виливається душа дощем (на конкурс фестивалю «Рекітське сузір'я – 2021»)
- Автор: Каріна Товтин
- Перегляди: 127
Коментарі