Все в блогах
Осіння мить
- Автор: Крістіна Товтин
- Перегляди: 375
Духмяне повітря блукає лісами,
так вабить, чарує осінню цю мить.
Знов коси дівочі заквітнуть вінками,
а вітер в гайочку тихенько поспить.
Хай осінь з кишень повиймає палітру,
відпустить летіти свої кольори.
Хай доля всміхнеться покірному вітру,
хай сон приголубить сумні вечори.
Бачать сни рожеві хмари...
- Автор: Крістіна Товтин
- Перегляди: 439
Бачать сни рожеві хмари,
позіхають мов дитя.
Їх колишуть неба чари,
відправляючи в життя.
Їхні мрії вже в дорозі,
знов летять у дивну даль.
Ще не бачили морозів,
ні осіннюю печаль.
Їм ще дощ не зустрічався,
сонце душу не пекло.
Ще палкий туман не грався,
не розбив їх наче скло.
Їм зірки оберігають
їх мрійливі, теплі сни.
Уві сні хмарки вдихають
свіжі пахощі весни.
Якби...
- Автор: Каріна Товтин
- Перегляди: 273
Якби ж війна – то келих кришталевий,
що можна легко й будь-коли розбить
і. яму виривши у день оцей жовтневий,
всі друзки вже навік туди зарить…
Якби ж то дощ – не материнські сльози,
прощальні ниточки з життям синів,
які не рвуться ані від морозів,
ані від самих теплих літніх днів…
Які не рвуться вже во віки вічні,
бо не з очей, а з серця струменять…
бо не для війн сини і не для січі.
А дзвони поминальні все кричать!!!
Якби ж слова вождів не фальш кували,
сокир війни давно б вже не було.
Народи свої руки поєднали б
й від крові втерли стомлене чоло.
*Якби ж війна – то келих кришталевий…
Український рай
- Автор: Каріна Товтин
- Перегляди: 293
Яка небачена краса!
Які натхненії простори!
Тут найвродливіша роса,
могутні тут пасуться гори.
Тут дзвінко виграє вода:
її лукавий камінь точить.
Її ще гордість молода
і підкорятися не хоче.
Стежини подихом тремтять:
у них духмяні соки м'яти.
В човнах русалки мрійно сплять,
їх сни чарують гай крилатий.
Ось тут цвіте моя весна,
тут чути думи солов'їні.
Знов ніченьки бринить струна.
Бо тут мій рай - на Україні!