Веб-портал дистанційного творчого навчання
1 1 1 1 1 (0 голосів)
1 1 1 1 1 (7 голосів)

Духмяне повітря блукає лісами,
так вабить, чарує осінню цю мить.
Знов коси дівочі заквітнуть вінками,
а вітер в гайочку тихенько поспить.

Хай осінь з кишень повиймає палітру,
відпустить летіти свої кольори.
Хай доля всміхнеться покірному вітру,
хай сон приголубить сумні вечори.

1 1 1 1 1 (9 голосів)

Бачать сни рожеві хмари,
позіхають мов дитя.
Їх колишуть неба чари,
відправляючи в життя.

Їхні мрії вже в дорозі,
знов летять у дивну даль.
Ще не бачили морозів,
ні осіннюю печаль.

Їм ще дощ не зустрічався,
сонце душу не пекло.
Ще палкий туман не грався,
не розбив їх наче скло.

Їм зірки оберігають
їх мрійливі, теплі сни.
Уві сні хмарки вдихають
свіжі пахощі весни.

1 1 1 1 1 (20 голосів)

О юність мила, повернись,
не рви мої пшеничні коси.
Тебе благаю, схаменись,
мені верни дівочі роси.
Хай ще плекаються літа,
душа не знає дух осінній.
Моя хустина золота
хай ще не бавить сивий іній...

1 1 1 1 1 (17 голосів)

Якби ж війна – то келих кришталевий,
що можна легко й будь-коли розбить
і. яму виривши у день оцей жовтневий,
всі друзки вже навік туди зарить…

Якби ж то дощ – не материнські сльози,
прощальні ниточки з життям синів,
які не рвуться ані від морозів,
ані від самих теплих літніх днів…

Які не рвуться вже во віки вічні,
бо не з очей, а з серця струменять…
бо не для війн сини і не для січі.
А дзвони поминальні все кричать!!!

Якби ж слова вождів не фальш кували,
сокир війни давно б вже не було.
Народи свої руки поєднали б
й від крові втерли стомлене чоло.

*Якби ж війна – то келих кришталевий…

1 1 1 1 1 (18 голосів)

Яка небачена краса!
Які натхненії простори!
Тут найвродливіша роса,
могутні тут пасуться гори.

Тут дзвінко виграє вода:
її лукавий камінь точить.
Її ще гордість молода
і підкорятися не хоче.

Стежини подихом тремтять:
у них духмяні соки м'яти.
В човнах русалки мрійно сплять,
їх сни чарують гай крилатий.

Ось тут цвіте моя весна,
тут чути думи солов'їні.
Знов ніченьки бринить струна.
Бо тут мій рай - на Україні!

Коментарі

Новеньке у блогах

Теодул-вітродув

Тарас Лехман
28 березня 2024

 

5 квітня – день вшанування пам'яті священомученика Теодула, церковного читця, якого 303 року...

Болотяний

Тарас Лехман
25 березня 2024

 

Як тільки відшуміли перші весняні грози, оживає господар боліт – Болотяний (Болотяник). З...

Прокинувся Водяник

Тарас Лехман
24 березня 2024

 

2 квітня – свято Микити.

У давнину наші предки вважали, що саме цього дня після тривалого...

Квітень квітне квітами…

Тарас Лехман
23 березня 2024

 

- У квітні багато квітів – на квітне літо.

- Квітень квітне квітами, а травень красується...

Посієш вчасно…

Тарас Лехман
19 березня 2024

 

Що, де, і коли сіяти, садити весною?.. Що краще садити і сіяти кожної окремої весни, а що...