Все в блогах
Весна всміхнулась ледь вловимо...
- Автор: Мар'яна Салай-Пак
- Перегляди: 222
***
Весна всміхнулась ледь вловимо,
прислала перший свій привіт.
Душа прокинулась від зими
і знову проситься в політ.
В політ до радості, до світла,
до щастя, неба синяви...
Душа, мов пролісок, розквітла!
Не поламай її... не рви....
Зізнання
- Автор: Лазарик Владислав
- Перегляди: 324
Спини галоп буденності орди.
Із плину часу виділи хвилину,
бо рим потік бурлить в мені невпинно,
бо ці слова почути маєш ти.
Прості слова почути мусиш ти!
Їх у житті сказати має кожен…
Та я ось кілька літ уже не можу
в словесну форму почуття вдягти.
В словесну форму почуття вдягти б –
втомився їх в послання шифрувати…
Бетонні мури і сталеві грати
замкнутості на друзки рознести
не міг аж дотепер… Пробач мені
за мовчазне злочинне бездіяння.
Раніше мав звершити це зізнання,
та сам не відав, правда то, чи ні…
Дим сумніву розвіявся тепер –
рідніш душі вже годі відшукати.
Така земна…, та хочеться літати,
коли ходою міряємо сквер,
коли тону в блакиті цих очей
бездонних, по-дівочому наївних…,
і посмішка твоя така чарівна…
Сам час немов повільніше тече!
Та пізно… Хтось давно вже, далебі,
душі твоєї розгадав паролі…
Чи зміниш все-таки сценарій долі?
Що скажеш ти? To be, or not to be?..
Горнятко води
- Автор: Маркіян Лехман
- Перегляди: 246
(Картинки з життя)
В аптеці бабуся придбала таблетки від головного болю (чи то цитрамон, чи то анальгін) і попросила провізора подати їй горнятко води, звичайнісінької, з крана, щоб запити таблетку, втамувати біль.
Провізор спалахнула:
- У нас стоїть лічильник на воду! Шеф сварить, що роздаємо будь-якому наліво-направо. Хочете, то купуйте пляшку мінеральної води і пийте скільки заманеться!..
А нещодавно в цій аптеці ще стояв на столику скляний посуд з водою, разові стакани. Будь-хто міг скористатися.
Поведінка аптекаря неабияк обурила покупців. Дехто покинув чергу, подався до іншої аптеки. Злістю сповнився (вважайте - вивергнув вулканом, бо ж як так можна розмовляти зі старшими людьми!) працівник «грузинської кухні» - закладу громадського харчування, що поряд з аптекою. (До речі, тут дуже смачно готують!). Він дотиком своєї руки до плеча бабусі заспокоїв стареньку і промовив «українсько-російським суржиком» з яскраво вираженим кавказьким акцентом:
- Ходіть зі мною, дорогенька, я дам вам води.
Радості і натхнення!
- Автор: Маркіян Лехман
- Перегляди: 329
Вітаю з Днем народження свого вчителя, наставника, керівника Червоноградського відділення Міжнародної Академії Літератури і Журналістики Наталію Василівну Кічун-Лемех, яка для мене не тільки вчитель, а й друг і найперший порадник!
Бажаю Вам щастя, міцного здоров'я, творчої наснаги, здійснення мрій та багато відповідальних людей у нашому спільному творчому колективі МАЛіЖу.
Дякую, Наталіє Василівно, за чудові заняття-тренінги з літератури і журналістики, за поради та коментарі щодо текстів. Адже Ви - одна з тих, хто надихнув мене (вважайте - Благословили, наче ненька) до вступу на журналістську спеціальність в Українську академію друкарства. Завжди згадую наші заняття, виступи перед аудиторією, зустрічі, які допомагали і допомагають мені тепер у навчанні.
Спасибі, Наталіє Василівно, за поради. Вони назавжди збережуться у моїй пам'яті.
Хай кожен день буде для Вас чарівним і неповторним, а Ви - як юна Весна!
Щиро Ваш - Маркіян Лехман
Вірш «ЄВА»
- Автор: Наталія Лемех-Кічун
- Перегляди: 282
ЯКБИ...
Якби Єва була не Єва,
А припустим Ірина чи Ксеня,
Але знаєте - це несуттєво,
Яке мала б вона імення.
І Адам якби був Андрієм,
Чи Марком, Матвієм чи Стасом,
Не вчинили б гріха у діях
І жили б у Едемі разом.
І народжувались б у них діти,
А чи може, бо, ангелята,
І не знали б вони цього світу,
Горя, смути, бруду багато.
В веремії стихійного щастя,
В безтурботності ідеалу,
Не могла би людина впасти
І отримати будь-яку рану.
І не знала б вартість дорозі,
Що зоветься життєвим шляхом.
Як рятує Господь в знемозі,
Перед кожним випнутим цвяхом.
Якби Єва була не Єва
І Адама вона б не знала,
Все довкола було б несуттєвим.
Ціну щастю людина б не склала.
