Веб-портал дистанційного творчого навчання
1 1 1 1 1 (0 голосів)
1 1 1 1 1 (10 голосів)

Яскраві кольори стають блідими,
Стіна самотності спотворює життя…
Не врятувати й промінцями золотими
На сірім рушникові вишиття…
Коли Душа знов соняхом розквітне
І все навколо вистраждане вже.
Таки вдихне на повні груди світла
І сірість та незгоди прожене.

1 1 1 1 1 (7 голосів)

Я потону в мінорі ночі,
Згубивши в ній саму себе.
Закохана у Твої очі,
Як день у небо голубе.
За ними я, мов хмарка біла,
В п'янку безмежність почуттів,
В солодкім сні на край світ бігла,
Щоб ти мене десь там зустрів.

1 1 1 1 1 (11 голосів)

А твої очі – мов картина
життя, в якій все ожива –
маленька гарна павутина,
в якій живуть дрібні слова.

Слова ці в'ються, розквітають,
змальовують нове буття,
в якому люди повертають
всі спогади свого життя.

Ми – люди, ми – великі діти,
і доля в кожного своя.
Нам плакать в цім житті й радіти,
й завжди́ шукати своє «Я».

1 1 1 1 1 (16 голосів)

Заграй, заграй, ти юна ве́сно!
Посій барвистії стежки!
В тобі сльоза бринить чудесна,
твої вже вбралися дружки́.

Твої заплетені вже коси,
у них цвітіння свіжих трав.
І діамантові їх роси
вже буйний вітер розчесав.

Тобі натхненно сонце світить.
Духмяне літо бавить сни.
Рушник вже вишивають віти.
Вже коровай плетуть лани.

А ти святкуй, впадай в похмілля,
гори багаттям аж за край.
Твоя ця ніч, твоє весілля,
це твій квітучий диво-рай.

1 1 1 1 1 (16 голосів)

Знов розчарую свої сльози:
їм не відкрию я очей.
Пробачте, сивії морози.
Вони – мої, а не людей.

І не просіть, не відпущу я:
це ниточки мого життя.
Я б їх порвала, та не рвуться:
у нас єдине каяття.

Я б їх поклала поміж роси,
та їх не приймуть у цей рай.
Занадто голі, хтиві, босі –
Неначе спалений врожай.

Я б їх пустила в синє море,
та згинуть, втонуть як човни.
В собі несуть чимало горя
і свіжі раноньки весни.

Я б віддала їм чисте небо –
нехай летять у далечінь.
Але ж вони – моя потреба,
без них ніщо я, лише тінь.

Ні, не дивіться мені в очі
і не просіть, їх не віддам.
Не рвіть ви, люди, жаль дівочий,
бо він призначений не вам.

Коментарі

Новеньке у блогах

Надія й Оберіг

Тарас Лехман
24 вересня 2023

 

1 (14) жовтня – велике церковне свято Покрови Пресвятої Богородиці. Водночас українці ще й...

Золотокоса пора

Тарас Лехман
24 вересня 2023

 

-У жовтні осінь усе золотить і багрянить.

-Жовтень – золотокоса пора.

-Теплий жовтень – потіха...

Повівайло

Тарас Лехман
16 вересня 2023

 

29 вересня вшановують преподобних Євфимію, Купріяна і Людмилу.

Колись в Галичині і на Волині...

Спільні турботи

Тарас Лехман
16 вересня 2023

 

26 вересня – свято Корнелія (Корнилія) Сотника.

З народних прикмет:

-Як Корнило скаже – так...

Осінні ліхтарі

Тарас Лехман
16 вересня 2023

 

23 вересня – день вшанування святих великомучениць-християнок Минодори, Митродори і Німфодори.

...